Тетяна Кармелюк
Біоенергії зазвичай приділяється далеко не першочергова увага в дискусіях щодо пошуку кліматично дружніх енергетичних рішень. Незважаючи на те, що цей вид відновлювальної енергії міг би зіграти значну роль у переході до низьковуглецевого суспільства, існує низка міфів та застережень навколо використання енергії з біомаси й її ролі в «зеленому» майбутньому.
В питанні боротьбі з кліматичними змінами традиційно ключову роль відводять відновлювальній енергії з сонця і вітру, ці види генерації мають справді значний потенціал у декарбонізації енергетичної галузі. Однак, триває дискусія стосовно того, чи здатні вони повноцінно замінити викопне паливо для виробництва енергії чи тепла.
Біоенергія є найбільшим джерелом відновлювальної енергії після гідроенергії, сонячної та вітрової, й найчастіше використовується для обігріву та приготування їжі. Її частка стрімко зростає, однак, займає невелике місце у глобальній кліматичній дискусії.
Диспут навколо впливу на зміни клімату використання біомаси для задоволення енергетичних потреб нерідко викликає занепокоєння серед екологічних активістів, зокрема, їх турбує проблема зростання експорту деревних пелет для виробництва енергії.
Супротив використанню біоенергії породив низку міфів. Серед них – твердження, що вона стає причиною масових порубок й знеліснення. Ще один контраргумент, що енергія з біомаси спричиняє більшу кількість викидів вуглецевого газу, ніж вугільна енергія. Задля того, щоб з’ясувати, з якого боку кліматичної медалі знаходиться біоенергія, ми детальніше розглянемо, як працює ця галузь, звідки береться сировина та який її економічний потенціал.
Ключові факти
Біоенергія – це енергія з біомаси, яка може бути застосована у вигляді твердих, рідких й газоподібних видів палива для широкого діапазону використання, включаючи транспорт, опалення, виробництво енергії і приготування їжі. Ефект від цього типу генерації в значні мірі залежить від низки факторів: технології, місця, категорії земель, використовуваної бізнес-моделі та прийнятих практик.
Біоенергія складається з великої кількості різновидів сировини, технологій виробництва та кінцевих продуктів, включаючи тепло, електроенергію та автомобільне паливо. За даними REN21, на енергію з біомаси припадає 14% загального споживання енергії, 12,% – на опалення, 9% – традиційне використання як приготування їжі. Для виробництва електроенергії з біомаси показник низький – біля 2%.
Загалом у 2016 році показники виробництва та встановлених біоенергетичних потужностей зросли в середньому на 6%, хоча використання біоенергії для опалення сповільнилося на 1% в рік. Найбільше зростання мало місце у гідрованого рослинного масла та біометану в транспортному секторі.
Якщо говорити про роль відновлювальної енергії в опаленні, то 90% складає біоенергія, задіяна для прямого використання тепла, 8% опалення з відновлювальних джерел припадає на сонячну енергію й 2% забезпечує геотермальна енергія.
Міф 1. Біоенергія спричиняє знеліснення
Противники використання біоенергії часто наводять аргумент, що вона спричиняє знеліснення. При цьому для переконливості такі твердження супроводжують супутниковими фотографіями із зображенням масових рубок. Це чиста маніпуляція. Протягом багатьох десятиліть відходи деревообробної промисловості використовувалися для виробництва біоенергії. Більше того, дані про вирубку дерев саме задля виробництва пелет часто не відповідали дійсності.
Залучення субпродуктів від деревообробної галузі насправді є заміщенням того ж викопного вугілля, газу та нафти. В свою чергу, це зменшує викиди СО2. Хоча, слід визнати, що в цьому питанні є певні неоднозначності.
Дві третини електроенергії з біомаси фактично виробляється для задоволення власних потреб. Це переважно незалежні виробники в сільськогосподарському секторі, в районах, де є достатньо ресурсів. Використання недорогої сировини є дуже важливим при виробництві енергії з біомаси, оскільки навіть при їх безкоштовному постачанні, вона дорожча від генерації енергії з газу, вітру та сонця.
Міф 2. Біоенергія активно зростає
Ще однією загрозою лісовим ресурсам критики біоенергії називають стрімке зростання галузі. Наприклад, у США вони пропонують скасувати податкові пільги для біомаси й виключити біоенергію зі стандартів відновлювальної енергії.
Дані Міжнародного енергетичного агентства свідчать, що сонячна енергія перевищила біомасу вперше у травні 2016 року, а вітрова – у 2008 році. Це ставить під сумнів твердження та прогнози стрімкого зростання біоенергії у майбутньому, адже воно також залежить і від боротьби за місце на ринку та досягненні цілей ВДЕ.
Генерація з вітру і сонця активно підтримується на рівні державної політики у вигляді «зелених» тарифів, кредитних пільг тощо, на відміну від біоенергії. В Україні хоча й діє «зелений» тариф для виробництва енергії з біомаси, однак він значно нижчий у порівнянні із «традиційними» ВДЕ.
Міф 3. Біоенергія спричиняє більше викидів
Біоенергетичні системи часто оцінюються з припущенням, що викиди СО2 від спалювання біомаси кліматично нейтральні, оскільки поглинутий вуглець повертається назад до атмосфери, за умови що така біоенергетична система є стійкою. Однак, потрібно враховувати в загальній оцінці викидів операції з транспортування, попередньої обробки та використання біопалива.
За результатами аналізу, проведеного Біоенергетичною асоціацією України, всі установки на твердій біомасі та більшість установок на біогазі відповідають діючим та майбутнім вимогам Директиви 2009/28/ЄС щодо стимулювання використання енергії з відновлювальних джерел: скорочення викидів парникових газів, зумовлене їхньою роботою, становить понад 60%.
За даними інших авторів, зібраними БАУ в рамках дослідження, при виробництві енергії з біомаси зниження викидів парникових газів складає 70-90% у порівнянні з енергоустановками на викопному паливі.
«При застосуванні моторних біопалив першого покоління скорочення емісії ПГ є невеликим. Найкращі показники мають біоетанол та біодизель другого покоління – для них зменшення викидів ПГ може сягати більше 90%. Достатньо гарний показник відповідає також випадку застосування біогазу як моторного палива – в середньому близько 65%», – йдеться у документі.
Bio CCS
Credit: www.globalccsinstitute.com
Роль біоенергії у послабленні кліматичних змін ретельно досліджувала Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЗЕЗК). Зокрема, значна увага приділена поєднанню технології уловлювання і зберігання вуглецю з виробництвом енергії з біомаси.
Міф 4. В Україні відсутня галузь біоенергії
Україна має величезний потенціал для розвитку біоенергетичної галузі. Вона входить до ключових стратегічних напрямів розвитку відновлювальних джерел енергії, що відображено у програмних документах та стратегіях. Оновлена редакція Енергетичної стратегії України до 2035 року передбачає збільшення частки біомаси у структурі загального первинного енергопостачання з 2 млн т.н.е (2015 рік) до 11 млн т.н.е. у 2035 році , тобто з 2,2% до 11,5%.
Питомі викиди парникових газів при комбінованому виробництві теплової та електричної енергії
Credit: BAU
Частка біомаси в загальному постачанні первинної енергії в Україні сьогодні становить лише 2%. Основу складає деревина (80%), а найменше (до 1%) – солома зернових культур та ріпак.
Основним потенціалом з використання біомаси в Україні експерти вважають поступове збільшення частки ТЕЦ, що працюють на ній. До 2020 року біомаса може замістити близько 3,5 млрд м3/рік природного газу для виробництва теплової енергії, а до 2030 року – 7,5 млрд м3/рік.
Питомі викиди парникових газів при використанні моторних палив
Credit: BAU
Зазвичай найбільшої критики зазнають традиційні джерела для виробництва біоенергії – деревина, відходи сільськогосподарської галузі. Однак, сьогодні все більше позитивних відгуків як від енергетиків, так і від екологів, отримує біопаливо з морських водоростей.
В ході останніх консультації Єврокомісії стосовно політики сталого розвитку біоенергії після 2020 року, Європейський офіс Біллони надав свої пропозиції. Акцентуючи увагу на провалі останньої політики ЄС з підтримки біопалива, Біллона закликає сприяти цьому джерелу генерації для виробництва тепла та електроенергії. Крім цього, організація просить виділяти більше ресурсів для розуміння екологічних ризиків промислового культивування морських водоростей й звертати більше уваги на труднощі, пов’язані з досягненням цілей скорочення викидів й видалення вуглецю, не використовуючи біоенергію.
Україна теж має потенціал для розгортання виробництва біопалива з морських водоростей. Ще у 2012 році Київським інститутом автоматики було розроблено біонергетичний комплекс для виробництва електричної та теплової енергії. Серед основних продуктів біокомплексу є біомаса з водоростей, біогаз, поживні середовища для вирощування біомаси на гідропоніці або культивування мікроводоростей. Якщо Єврокомісія прийме пропозиції Біллони стосовно збалансованого розвитку біоенергії, то й Україна отримає відповідний сигнал про роль морського біопалива в низьковуглецевому переході.
Знаходячись перед загрозою екологічної та кліматичної катастрофи, потрібно використовувати усі доступні джерела енергії, здатні замінити вуглецевоємне викопне паливо. З удосконаленням технологій та врахуванням відповідних аспектів впливу біоенергетичних систем на соціальне та екологічне середовище , розвиток біоенергетики сприятиме послабленню впливу на клімат та озелененню української енергетики.