4 листопада відбулась чергова зустріч Робочої групи Біллони на тему «Актуалізація питань клімату та енергії: від СОР21 у Парижі до СОР22 в Марракеші». У ході заходу експерти з питань кліматичної та енергетичної політики обговорили назрілі питання напередодні Конференції сторін в Марракеші (СОР22), виклики та ризики для Паризької угоди, шляхи декарбонізації секторів економіки, а також останні дослідження Біллони у сфері видалення вуглецю і перспективи застосування цієї технології для досягнення кліматичних цілей.

Керівник Київського представництва Біллони Лариса Брондер відкрила зустріч, звернувши увагу, що саме в цей день набула чинності Паризька угода, найвизначніша кліматична подія останніх років. «Угода містить суперечливе рішення. З одного боку, в ній відсутні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів (необхідне прийняття національних цілей, але не вказано, яких). З іншого боку, угода ставить серйозну довгострокову ціль на ХХІ століття, а також потребує від країн розробки стратегії низьковуглецевого розвитку, що узоджується з ціллю угоди», – наголосила вона.

– «Країни визнають кліматичну проблему та не поспішають скорочувати викиди парникових газів, залучаючи всі наявні технічні та фінансові ресурси. Необхідно вживати заходи, направлені на радикальне скорочення викидів».

Лариса Брондер також розповіла про нещодавний визіт до Норвегії, де члени української делегації відвідали сміттєвий завод Klemenstrud, який виробляє енергію з відходів та планує застосувати технологію УЗВ на ділянці зі спалювання відходів, які не підлягають переробці, а також відвідали Технологічний центр Mongstad TCM, де випробовуються різноманітні технології вловлювання СО₂.

Наталя Устенко, представник Міністерства екології та природних ресурсів України, ознайомила учасників Робочої групи з позицією України на СОР22 у Марракеші.

Вона розповіла, що особлива увага на Конференції сторін зосередиться на розробці широкого спектру документів, необхідних для практичної реалізації рішень Парижу. В результаті роботи конференції має з’явитися своєрідна збірка «правил» – керівних принципів, рекомендаційних методик, тимчасових графіків та форматів надання інформації, способів обліку та підрахунку тощо. «Така увага до звітності та методики викликана тим, що Паризька угода не вводить якихось квот, податків чи платежів, навіть дії країн називаються не обов’язками, а внесками в глобальні зусилля зі скорочення викидів парникових газів та адаптації до змін клімату», – пояснила вона. Окремо було наголошено на важливості адаптації Паризької угоди на національному рівні.

Виступ Олександра Сущенка, к.е.н., голови Center for Blended Value Studies, про те, які наслідки матиме Паризька угода для інвестицій та планування в громадському та приватному секторах викликав жваву дискусію. «Для багатьох країн глобальних низьковуглецева тенденція є дуже серйозним викликом. Це потребує переорієнтації економіки з сировинного на високотехнологічний шлях розвитку, інакше втрати для експорту їх продукції неминучі, що потягне й внутрішні економічні проблеми», – акцентував він.

Зокрема, окрему увагу у доповіді було приділено тому, чи готові фінансисти інвестувати в проекти, направлені на скорочення викидів СО₂. Резюмуючи виступ, експерт наголосив, що для цього необхідні чіткі вказівки щодо стандартів обліку квот на викиди СО₂, врахування не тільки екологічних ризиків, а й тих, що пов’язані з соціальними чинниками та врядуванням, сертифікацією «зелених» боргових цінних паперів тощо. На його думку, ринкові механізми мають значний потенціал у мобілізації фінансування кліматичних заходів та політик, про що свідчить чотирикратне зростання ринку зелених облігацій в період 2013-2015 років.

На зустрічі був анонсований звіт Біллони з питань видалення СО₂. Документ представив Кейт Уіріскі, керівник напрямку кліматичних технологій Bellona Europe. Видалення СО₂ з атмосфери відіграє важливу роль в моделюванні МГЕЗК із стримування потепління в межах 2°С до 2100 року.

Крім цього, він озвучив питання зберігання СО₂ з біомаси (через біо-УЗВ). З його слів, від 300 до 1000 гігатонн біогенічного СО₂ буде захоронено до 2100 року. Це еквівалентно до 3-9% глобального потенціалу зберігання СО₂.

Матеріали та презентації виступів доступні за посиланням:

За додатковою інформацією звертайтесь до Лариси Брондер, представника організації «Біллона» в Україні за тел. +38 (098) 780 55 51 або пишіть на електронну адресу larisa@bellona.no