Поширені питання щодо технології УЗВ

1. Яким чином УЗВ допомагає досягти значного скорочення викидів?

Існують різні технології уловлювання CO₂, і вони мають різний потенціал у цій сфері. У разі використання технології спалювання збагаченого киснем палива може уловлюватись та зберігатись до 100 % викидів CO₂ з вугільної електростанції. Інший спосіб – це уловлювання CO₂ після спалювання, який видаляє 85-90 % CO₂, що виробляється електростанцією.

Станом на сьогоднішній день у світі існує більше 8000 заводів та електростанцій, що забруднюють навколишнє середовище і на яких можуть бути застосовано УЗВ. На ці заводи та електростанції припадає близько половини антропогенних викидів CO₂ у всьому світі. Якщо УЗВ впровадити на усіх цих заводах та електростанціях, видається можливим позбавитись до 50 % глобальних викидів CO₂, що значно пом’якшить наслідки зміни клімату.

2. Чи є УЗВ розвиненою технологією?

УЗВ – це технологія, що розвивається, і яка на сьогоднішній день демонструється в лабораторіях, на пілотних електростанціях та промислових об’єктах. Це означає, що і досі існує велика ймовірність того, що технологія УЗВ стане економічно вигіднішою завдяки її подальшій розробці та покращенню. Як і у випадку відновлюваних видів енергії, наприклад сонячної енергії, вартість УЗВ буде зменшуватись по мірі розширення його використання.

3. Чи є зберігання CO₂ безпечним?

З метою забезпечення безпеки, проводяться ретельні дослідження щодо вибору місця зберігання CO₂ . Мета цих заходів полягає в тому, щоб знайти місця зберігання, які матимуть гарні характеристики та класифікуватимуться як безпечні до моменту впорскування CO₂.

Безпечне місце зберігання означає, що CO₂ буде впорскуватись глибоко під землю в пласт з пористою гірською породою, де він буде зберігатись у порах. CO₂ може намагатись рухатись вгору, однак над пористим шаром буде один чи більше шарів твердих порід, які не дадуть CO₂ піднятись до поверхні.

Цей спосіб зберігання CO₂ –такий самий механізм, що застосовується для підземного зберігання нафти та газу протягом мільйонів років, включаючи природно утворені резервуари CO₂. Той факт, що нафта та газ знаходяться під землею мільйони років – це дуже хороша ознака того, що і CO₂ безпечно зберігатиметься подібним чином.

4. Чи можуть виникнути проблеми під час зберігання CO₂?

Абсолютної гарантії, що CO₂ не дасть течу, не існує, однак CO₂ зберігатиметься в місцях, де ризик течі дуже низький. Для того, щоб бути готовим до малоймовірних випадків течі, необхідно застосовувати відповідні інструменти та процедури моніторингу, аби можна було якнайраніше зупинити течу. Якщо, незважаючи на запобіжні заходи, вжиті при виборі місця зберігання, стається теча, то потрібно вдатись до коригувальних заходів для виправлення ситуації та відновлення безпечного становища. На сьогоднішній день – без УЗВ – в атмосферу вивільняється 100% шкідливого CO₂, що виробляється на електростанціях та промислових об’єктах.

5. Де можна використовувати УЗВ?

УЗВ може використовуватись на усіх стаціонарних джерелах викидів CO₂, а саме: вугільних та газових електростанціях, переробних заводах та фабриках, що виготовляють сталь, алюміній, цемент та аміак.

6. Яка вартість УЗВ?

Вартість УЗВ включає частково капітальні інвестиції на обладнання для уловлювання, транспортування та зберігання CO₂ та частково вартість експлуатації цього обладнання, пов’язаної зі зберіганням CO₂ на практиці – яка дорівнює кількості енергії, необхідної для уловлювання, транспортування та впорскування CO₂. Очікується, що кількість цих витрат значно зменшиться по мірі комерціалізації технології.

Загалом модернізація існуючої електростанції призведе до підвищення вартості УЗВ, однак це у значній мірі залежить від характеристик конкретного місця, включаючи специфікації станції, строк експлуатації, що залишився, та загальну схему місця.

7. Чи зменшить УЗВ ефективність електростанції?

Для реалізації технології УЗВ енергія потрібна головним чином для уловлювання та стискання CO₂, що підлягає транспортуванню. Якщо вугільна електростанція оснащується технологією уловлювання CO₂, частка енергії, що генерується електростанцією, буде виділятись на реалізацію такої технології.

Підвищена витрата енергії призводить до зниження абсолютного рівня ефективності в обмін на низьковуглецеву електроенергію. У звіті Міжнародного енергетичного агентства «Вартість та ефективність уловлювання вуглекислого газу, що утворюється при генерації енергії» за 2011 рік зазначалось, що технологія уловлювання вуглецю після спалювання на вугільній електростанції знизить абсолютний рівень ефективності на 25%, що призведе до збільшення кількості палива, яке необхідно спалювати, щоб згенерувати еквівалентну кількість енергії.

Однак при заміні або модернізації існуючих станцій за допомогою установок УЗВ абсолютний рівень ефективності може перевищити рівень ефективності початкових, застарілих потужностей. Це відбувається за рахунок встановлення модернізованих бойлерів та турбін разом з обладнанням для уловлювання, що призведе до зменшення використання палива та виробництва низьковуглецевої електроенергії. У провінції Саскачеван, Канада, комплексна модернізація блоку 3 та введення технології уловлювання після спалювання на вугільній електростанції Boundary Dam призвели до покращення ефективності з 31% до 34%. Подібним чином, в рамках дослідження, що проводилось на етапі розробки проектних рішень для запропонованого проекту з УЗВ Jänschwalde в Німеччині, було виявлено, що новий блок, оснащений УЗВ, досягає абсолютний рівень ефективності (36%) існуючих блоків станції, що забруднюють навколишнє середовище. Це вочевидь означає, що витрати енергії не будуть перевищувати норми у разі використання обладнання нового покоління з низьким рівнем викидів вуглецю та з можливістю компресії порівняно із застарілою технікою.

8. Чи потребує місце зберігання регулярного технічного обслуговування? Хто за це відповідає?

Моніторинг, вимірювання та контроль є критично важливими компонентами усіх кампаній зі зберігання CO₂. Знаходження та відстеження CO₂ під поверхнею землі видається необхідним для оптимізації операцій, гарантування того, що CO₂ залишається в рамках очікуваних показників ефективності, та забезпечення довготривалої безпеки зберігання. Моніторинг відіграє ключову роль в передачі місця зберігання під контроль держави після забезпечення безпеки, яку було у достатній мірі продемонстровано. Використовуватись може цілий ряд різноманітних методів моніторингу, причому відповідні технології обираються для кожного місця індивідуально, залежно від правових, географічних та геологічних характеристик. Моніторинг розпочинається до впорскування та продовжується протягом усього цього процесу, аж до його завершення, доки не було продемонстровано, забезпечення достатньої безпеки зберігання, й місце зберігання закривається.

Оскільки CO₂ зберігатиметься під землею протягом необмеженого часу, довгострокова відповідальність буде визначатись за прикладом нафтопромисловості, коли держава бере на себе відповідальність після завершення процесу організації зберігання, який було проконтрольовано. Законодавство ЄС, що регулює безпечне та постійне зберігання CO₂ вже було фактично ухвалено і наразі воно реалізується на національному рівні.

9. Наскільки УЗВ поширено на сьогоднішній день?

Згідно з даними Глобального інституту УЗВ, станом на 2014 рік у світі нараховується 60 широкомасштабних комплексних проектів з УЗВ, 21 з яких є активними, що означає, що вони на даний момент реалізуються й ведуться відповідні будівельні роботи. Загальний об’єм уловлювання цих проектів на сьогодні складає 40 мільйонів тон CO₂ щорічно.

10. Чи регулюється УЗВ на міжнародному рівні та рівні ЄС?

На міжнародному рівні УЗВ переважно регулюється Лондонською конвенцією, яка є глобальним документом, присвяченим захисту морського середовища від діяльності людини, та Конвенцією ОСПАР – механізмом, в межах якого п’ятнадцять європейських країн співпрацюють задля захисту морського середовища Північно-Східної Атлантики. До обох цих конвенцій було внесено поправку про те, що CO₂ дозволяється зберігати під морським дном.

На рівні ЄС центральною частиною законодавства є Директива про УЗВ (2009/31/EC). Ця директива містить ряд керівних принципів, що стосуються дозволів на дослідження та зберігання, а також зобов’язань та процедур закриття місць зберігання CO₂. Крім того, вона не вимагає розробки УЗВ, однак якщо Держава-член ЄС вирішує розробити проект з УЗВ, вона повинна дотримуватись положень цієї директиви.

11. Чи підтримується УЗВ Європейським Союзом?

Комісія визнала, що УЗВ може стати єдиним способом скорочення прямих викидів, що вивільняються в межах промислових процесів, якщо мова йде про великий масштаб та довгострокову перспективу, і що протягом найближчих років необхідно більш інтенсивно проводити дослідження, займатися розробкою та комерційними демонстраціями, аби цю технологію можна було впровадити до 2030 року. Більше того, Європейська енергетична дорожня карта до 2050 року передбачає розгортання УЗВ як в енергетиці, так і в промисловості.

12. Як УЗВ розглядається Схемою торгівлі викидами ЄС?

УЗВ стало частиною Схеми торгівлі викидами Європейського Союзу після того, як до неї було внесено суттєві поправки, що набули чинності в 2013 році. Директива про Схему торгівлі викидами Європейського Союзу наразі визнає роль та цінність УЗВ у якості технології пом’якшення наслідків зміни клімату, з тим щоб CO₂, який уловлений та зберігається, не вважався вивільненим. Більше того, існують потужні економічні стимули для того, щоб учасники промислового сектору віддавали перевагу низьковуглецевим технологіям, таким як УЗВ.