Тетяна Кармелюк

У рамках глобального кліматичного договору, узгодженого в Парижі минулого року, світ націлився на скорочення вуглецевих викидів до нуля до кінця цього століття. Компанії, які намагаються зменшити свій кліматичний вплив, чітко усвідомлюють, яких зусиль вартий рух до низьковуглецевого суспільства.

ET Global Carbon Rankings є найзмістовнішим громадським аналізом найбільших компаній світу за показником вуглецевої ефективності – обсягу вуглекислого газу, який вони викидають на кожний мільйон доларів доходів.

Оцінивши кліматичні дані двох тисяч компаній, автори ET Index відмічають тенденцію до зниження вуглецю на рівні 2,8%. Проте, компанії, які пасуть задніх і знаходяться в кінці рейтингу, ще мають продемонструвати свою здатність відповідати на кліматичні виклики. Упорядники індексу вважають, що такі організації вже складають суттєвий ризик для інвесторів.

«Вуглецевоємні компанії, які не готуються до переходу, оштрафує ринок», – пишуть автори звіту Джеймс Камерон та Кріс Хьюн, співголови ET Index Research. – «Ратифікуючи Паризьку угоду, уряди надали чіткий сигнал усім інвесторам, що економіка буде декарбонізовуватися зі зростаючими темпами. В результаті ми очікуємо побачити постійно зростаючі зрушення у розподілі капіталу від високовуглецевих активів до низьковуглецевих».

Кліматичну «вартість» найбільших компаній світу ET Index розраховує вже вдруге. Індекс вказує на вуглецеву ефективність компаній, тобто який обсяг СО₂ припадає на кожен зароблений мільйон доларів. Звіт «2016 ET Carbon Rankings» показує, що інвестори можуть стимулювати декарбонізацію економіки і при цьому заробляти гроші, інвестуючи на користь компаній з рівнем вуглецевої ефективності вище середнього. Індекс вказує на тих, хто з найбільшою вірогідністю зможе сформувати нову низьковуглецеву економіку, й на тих, хто зазнає у цьому невдачі. Ті компанії, які повністю звітують про власні викиди та викиди на усіх етапах життєвого циклу, характеризуються здатністю миттєво реагувати на актуальні кліматичні питання та можливості, які їм відкриваються.

Такі низьковуглецеві індекси можуть використовуватися інвесторами в якості цільових орієнтирів, або для створення стратегій низьковуглецевих інвестицій.

Методологія

Компанії аналізуються за допомогою суворої системи контролю якості з метою встановлення показника інтенсивності викидів парникових газів (тонн СО₂/$млн доходу). Аналітичні рамки для збору цієї інформації засновані на Протоколі парникових газів, найпоширенішого інструменту обліку парникових газів. Цей протокол класифікує викиди парникових газів відповідно до трьох сфер охоплення.

• Сфера охоплення 1: прямі викиди від виробничої/операційної діяльності компанії.
• Сфера охоплення 2: непрямі викиди, пов’язані зі споживанням електроенергії;
• Сфера охоплення 3: усі інші викиди, на які компанія має вплив, але не контролює їх (розподіл товарів, транспортування придбаних товарів, транспортування й утилізація відходів, ділові відрядження, поїздки персоналу на роботу тощо).

Джерела даних включають річні звіти, звіти про сталий розвиток та веб-сайти компаній. Рейтинг ET Carbon Rankings заснований на публічних відкритих даних, перевірених кожною компанією та переглянутих незалежною панеллю гарантії якості. У випадку, коли компанія надає неповну інформацію у звіті, розробники індексу застосовують найвищий показник, наданий будь-якою компанією у тому ж секторі. Такий підхід вважається формальним покаранням за неповне розкриття даних та стимулом надавати вичерпну інформацію наступного разу.

Результати

Перший очевидний висновок цьогорічного рейтингу – компанії, які мають нижчі викиди СО₂, отримують більший прибуток за рахунок інвестицій, в середньому на 1,78% в рік. Окрім цього, навіть в рамках одного сектору економіки компанії можуть суттєво відрізнятися за показником вуглецевої ефективності.

Левова частка з 800 найбільших компаній світу розкрили дані про свої викиди СО₂ та на 15% покращили власні показники з енергоефективності за останній рік. Якби «найбрудніша» частка з цих компаній досягнула середніх показників вуглецевоємності, притаманних їхньому сектору, це дозволило б запобігти викидам 1,4 млрд тонн СО­₂. Це приблизно дорівнює річним викидам вуглекислого газу в Японії.

Прямі викиди вуглекислого газу від виробничої діяльності та споживання електроенергії (охоплення 1 і 2) розкрили 363 компанії з 800. Вони покращили показники з вуглецевої ефективності в середньому на 15% за останній рік, запобігши викидам 360 млн тонн СО₂, що відповідає річним викидам Туреччини.

Один сектор може представляти суттєві розбіжності між різними показниками. Наприклад, компанія Petronas Chemical Group, що з Малайзії, щодня спричиняє викиди в обсязі 13961 тонни СО₂ на кожний мільйон доларів доходів, що робить її в 51 раз менш вуглецевоефективною, ніж середній показник у секторі хімічної промисловості, й в 481 раз, ніж лідер сектору – Johnson Matthey, Великобританія.

2 Лідери рейтингу

Компанія з розробки комп’ютерного програмного забезпечення Oracle очолила рейтинг найбільш вуглецевоефективних компаній, спричиняючи викиди лише 34 тонн вуглецю у рамках охоплення 1, 2 і 3 на кожний 1 мільйон доларів прибутку. Слідом за нею йде біотехнологічна компанія Biogen з 40 тоннами СО₂/$млн, та ще одна компанія-розробник програмного забезпечення Adobe Systems з 41 тонною СО₂/$млн.

Найбільш вуглецевоефективною компанією Європи виявилась бельгійська біотехнологічна компанія UCB з показником викидів 73 тонни. За нею йде іспанська телекомунікаційна компанія Telefonica (100 тонн/$млн), та французький харчовий рітейлер Carrefour (131 тонна/$млн). Замикають десятку відомий британський рітейлер Tesco з результатом 142 тонни/$млн та телекомунікаційна компанія Німеччини Deutsche Telekom – 176 тонн/$млн.

Японська енергетична компанія Electric Power Development of Japan здійснює викиди 8127 тонн СО₂ на кожен мільйон доходів, що робить її в 16 разів менш вуглецевоефективною, ніж середній показник сектору Електроенергія та у 133 рази менше, ніж лідер сектору – італійська Terna Rete Eletrrica Nazionale.

Всього 27 компаній можуть запобігти викидам 1,2 млрд тонн СО₂, якщо досягнуть середнього показника у своїх секторах: електроенергія, розвідка та виробництво нафти й газу, будівельні матеріали, хімічна промисловість, власники нерухомості, девелопери та інвестиційні фонди.

Якби 50% найменш вуглецевоефективних компаній із 363, що розкрили повністю свої вуглецеві дані, досягнули середнього показника у своїх секторах, це запобігло б викидам 1,4 млрд тонн СО₂ в рік. А якби компанії, які не розкрили даних за сферами охоплення викидів 1 і 2, то цей показник був би ще набагато більшим.

ET Carbon Rankings Universe розраховує вуглецеву ефективність 2000 найбільших компаній світу, які відповідають за 45 трильйонів доларів капіталізації ринку – 85% світового фондового ринку, й здійснюють близько 9,5 млрд тонн прямих викидів СО₂, що більше, ніж викиди США, Канади та ЄС разом узяті.

Автори звіту звертають увагу на значний потенціал скорочення викидів серед проаналізованих компаній. Відповідно до дослідження, три сектори (інфраструктура, невідновлювальні ресурси та переробка ресурсів) відповідають за 86% загального потенціалу скорочення викидів СО₂ – 1,26 млрд тонн на рік. Це приблизно у півтора рази більше викидів, ніж спричиняє глобальна авіація.

Інфраструктурна галузь є найбільш вуглецевоємною серед усіх. Якби найменш вуглецевоефективні інфраструктурні компанії досягли середнього показника, це дозволило б скоротити загальні викиди у секторі на 53% (скорочення викидів на 579 млн тонн СО₂ в рік, що більше річних викидів Канади). Повні вуглецеві дані тут розкрили такі компанії як AvalonBay Communities, Swire Pacific, Vinci.

Наступний найбільший потенціал скорочення викидів представлений електроенергетичною промисловістю, яка включає компанії American Electric Power, E.ON та Enel. Згідно дослідження, прихований ресурс у цій галузі складає 462 млн тонн СО₂ в рік.

У нафтогазодобувній промисловості, де представлені компанії Royal Dutch Shell, Total і Conoco Phillips, можливість зменшити обсяги викидів вуглекислого газу становить 294 млн тонн вуглецю в рік, або майже річні викиди Польщі.

Будівельна галузь, де переважають цементні компанії, могла б уникнути викидів 175 млн тонн вуглецю в рік, якби найменш вуглецевоефективні компанії досягли середнього показника сектору.

Деякі сектори за своєю природою є більш вуглецевоємними, ніж інші. Тому не дивно, що фінансовий сектор виявився найбільш вуглецевоефективним, а сектори з переробки ресурсів, інфраструктура та невідновлювальні ресурси опинилися в кінці рейтингу.

Місце для нас

Хоча українські компанії в рейтингу не представлені, багатьом вже достатньо знайома оцінка кліматичних та екологічних ризиків у контексті інвестиційної привабливості. Чимало компаній практикують видання Звітів про сталий розвиток та нефінансової звітності, що суттєво відображається на довіри до них з боку стейкходерів.

Врахування кліматичних ризиків поки що звучить диковинкою серед компаній та інвестицій на українському ринку, та насправді це не новий напрям для чималої кількості компаній, запевняє Олександр Баськов, старший консультант зі сталого розвитку Baker Tilly. «Багато про це дізналися під час Кіотського протоколу, й компанії з найбільшими обсягами викидів, особливо в металургійній галузі та хімічних добривах, помітно це враховували», – пригадує він. – «Особливо турбувалися, щоб такі аспекти не створювали суттєвих перешкод для виходу на європейські ринки. Це ж стосується української авіації».

В Україні вже є низка прикладів, коли врахування кліматичних ризиків та відповідальний підхід до розкриття своїх вуглецевих показників, стали причиною для зниження ставки кредиту чи підвищення інвестиційної привабливості. Найбільш відчуває на собі потенційні наслідки змін клімату сільське господарство, особливо протягом осанніх 5-6 років.

Наприклад, агрохолдинг «Індустріальна молочна компанія» цього року отримав кредит від ЄБРР та став першою компанією в Україні, яка за ініціативи банку провела експертну «Оцінку ефективності використання ресурсів та адаптації до кліматичних змін».

За даними Олександра Баськова, в Україну десятки млн доларів США інвестицій та кредитів у вигляді екологічних коштів (кліматичне фінансування, водне фінансування, енергоефективність та чисте виробництво). І хоча кошти заходять із одним цільовим призначенням, яке дуже часто не є зрозумілим для українських компаній, позиціонування цих коштів відбувається здебільшого як саме енергоефективність і відновлювальна енергетика, які залишаються більш зрозумілими для українських компаній, ніж вплив на клімат.

Паризька кліматична угода, яка вступила у дію в листопаді 2016 року, зачіпає майже всі сектори економіки. Зазвичай, найгучніші дебати лунають навколо компаній, зосереджених на викопному паливі та виведенню інвестицій з них. Рейтинг ET Carbon Rankings, навпаки, використовує системний підхід, призначений для заохочення декарбонізації в кожному секторі, підтримуючи перехід до низьковуглецевої економіки та кліматично безпечного світу.

Вуглецеві ризики стали ключовим “головним болем” для інвесторів, що є природнім, враховуючи положення Паризької угоди. Міжнародна Рада з питань фінансової стабільності назначила проектну групу, щоб розробити рекомендації для компаній стосовно розкриття ними кліматично-фінансової інформації. Таку інформацію зможуть згодом використовувати інвестори та інші учасники ринку, щоб зрозуміти «концентрацію вуглецевих активів у фінансовому секторі та схильність до ризиків, пов’язаних з кліматом».

Розробники індексу вказують, що основною метою їх роботи було акцентувати на системній природі вуглецевих ризиків. «Ці індекси скорочують схильність інвесторів до вуглецевого ризику, зміщуючи капітал від високовуглецевих компаній в усіх секторах», – заявляють автори. «Вони [індекси] знижують сукупну схильність до вуглецевих та кліматичних ризиків, чітко вказуючи на найбільші компанії і їх ланцюги постачання, що повинні декарбонізуватися, щоб рухатися вгору в рейтингу й отримувати більшу вагу в індексі».

Насправді, інвестори отримали інструмент, за допомогою якого вони можуть системно та з найменшими витратами допомагати світу уникати найгірших наслідків змін клімату.