News

Представники цивільної авіації підписали власну “Паризьку кліматичну угоду”

ThinkstockPhotos-483648198

Publish date: November 2, 2016

Written by: Larisa Bronder

Після підписання Паризької кліматичної угоди здавалося, що більше не може бути важливих подій. Проте, насправді, на початку жовтня 2016 року представники цивільної авіації дали зрозуміти, що питання боротьби зі зміною клімату знаходиться серед найбільш важливих пріоритетів даної галузі.

Важливі події як завжди без увагу СМІ

Майже непомітною залишилася подія, яка відбулася 6 жовтня 2016 року в м. Монреаль (Канада), коли представники 191 країни-члена Організації цивільної авіації (International Civil Aviation Organization – ICAO) погодили запровадження з 2021 року ринкового механізму, який спрямований на скорочення викидів парникових газів, які генеруються цивільною авіацією. Погоджена Система торгівлі дозволами на викиди парникових газів для міжнародної авіації Carbon Offset and Reduction Scheme for International Aviation (CORSIA) передбачає запровадження першої секторальної системи, яка за філософією і типом побудови схожа на систему, яку передбачається створити у відповідності до Паризької кліматичної угоди. А передбачений механізм дозволить активно протидіяти зміні клімату та поступово скорочувати викиди парникових газів з метою збереження темпів глобального потепління в межах 1,5 Градусів Цельсію щороку.

“Что там было, как ты спасся?”

Отже, 6 жовтня 2016 року в м. Монреаль (Канада) під час 39-ї Асамблеї Міжнародної Організації Цивільної Авіації було погоджено попередній механізм впровадження ринкової складової обмеження викидів парникових газів цивільною авіацією на рівні 2020 року – програма взаємозаліку та схеми скорочення викидів вуглецю для міжнародної авіації (Carbon Offsetting and Reduction Scheme for International Aviation, CORSIA).

Aviation emissions Aviation Emissions Credit: ICAO:Environmental Report 2016 "On board a Sustainable Future"

У відповідності до запропонованого механізму, реалізація даної програми буде здійснюватись у три фази:

  1. Пілотний проект та збір інформації про викиди парникових газів транспортом цивільної авіації (2021-2023 рр.);
  2. Пілотна фаза встановлення ринкової ціни на викиди (2024-2026 рр). Участь країн Міжнародної Організації Цивільної Авіації в даній фазі здійснюється за бажанням. Фактично, на даному етапі буде здійснюватись формування ринкового механізму продажу сертифікатів на викиди парникових газів на принципах діяльності Європейської Системи Торгівлі викидами СО2;
  3. Обов’язкова участь країн Міжнародної Організації Цивільної Авіації в розподілі квот на ринковій основі. В подальшому, передбачається перегляд окремих положень ринкового регулювання ціни на викиди (2027 – 2035 рр.).

За розрахунками аналітиків Світового Банку, в перспективі функціонування міжнародного майданчика з торгівлі дозволами на викиди парникових газів (з 2024 року) найбільшу конкурентоспроможність матимуть авіаційні компанії, середній вік льотного парку яких складає до 10 років. Додатковою перевагою в питанні звітування такими компаніями про викиди парникових газів з 2020 року стане використання так званого механізму REDD+.

Механізм REDD+ за підтримки ООН (Reducing emissions from deforestation and forest degradation+) – скорочення викидів в результаті обезліснення та деградації лісів в країнах, що розвиваються, передбачає залучення коштів від потенціалу лісів на проекти пов’язані зі зменшенням викидів СО2.

Потенційні загрози та можливості для України

Запровадження системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів після 2021 року означатиме, що і українські компанії повинні будуть піклуватися про наявність таких сертифікатів для здійснення своїх міжнародних рейсів.

В першу чергу, мова йде про зростання ціни на відповідні послуги та послаблення конкурентоспроможності наших авіаперевізників. При цьому чим вищою буде ціна на дозволи, тим більшим буде відповідне зростання ціни на квитки для пасажирів.

Якщо взяти для прикладу вітчизняну авіакомпанію МАУ (Міжнародні авіалінії України), то запровадження подібної системи означатиме додаткові витрати, які за умови зростання ціни до 30 дол. за одиницю викидів будуть коливатимуться від 20 до 40 млн дол. США.

На даний час представниками іноземних компаній (в тому числі і авіаційних з США та країн ЄС) здійснюються заходи, спрямовані на використати механізму хеджування ризиків за допомогою REDD+ в Україні за низькою собівартістю. Такий підхід дозволяє компаніям вкладати мінімальні кошти на реалізацію даних програм задля звітування щодо програм скорочення викидів СО2 в майбутньому. Середньостроковий розрахунок ціни на тону викидів парникових газів в сегменті цивільної авіації з 2021 року очікується на рівні від 30 дол. США. В той же час, при використанні механізму REDD+ собівартість викидів оцінюється приблизно в 5-10 разів нижчою.

Таким чином, українським авіаційним компаніям доцільно використовувати період 2020-2026 років для формування стратегій їхньої діяльності з урахуванням ціни на викиди парникових газів. Нехтування ж цими процесами може призвести до погіршення їх фінансового стану вітчизняних авіаперевізників.

Сущенко Олександр – Голова Center for BLENDED VALUE Studies

Гичка Олег – аналітик Center for BLENDED VALUE Studies

Гонта Андрій – голова консалтингової компанії BFSE LLC.

More News

All news

The role of CCS in Germany’s climate toolbox: Bellona Deutschland’s statement in the Association Hearing

After years of inaction, Germany is working on its Carbon Management Strategy to resolve how CCS can play a role in climate action in industry. At the end of February, the Federal Ministry for Economic Affairs and Climate Action published first key points and a proposal to amend the law Kohlenstoffdioxid Speicherungsgesetz (KSpG). Bellona Deutschland, who was actively involved in the previous stakeholder dialogue submitted a statement in the association hearing.

Project LNG 2.

Bellona’s new working paper analyzes Russia’s big LNG ambitions the Arctic

In the midst of a global discussion on whether natural gas should be used as a transitional fuel and whether emissions from its extraction, production, transport and use are significantly less than those from other fossil fuels, Russia has developed ambitious plans to increase its own production of liquified natural gas (LNG) in the Arctic – a region with 75% of proven gas reserves in Russia – to raise its share in the international gas trade.