Тетяна Кармелюк

Морські жителі – риба, молюски та водорості – не повинні залежати від таких обмежених параметрів, як площа суші чи кількість прісної води. Вплив клімату на водних істот також незначний, порівняно з виробництвом харчових продуктів на суходолі. Проте, існують можливості для покращення ситуації, особливо під час вирощування лосося. Вплив промисловості на клімат також має можливості для зменшення.

Саме тому технології сьогодення мають зосередитися на довготривалих рішеннях. Багато гравців в індустрії аквакультури доклали великих зусиль для зменшення впливу на навколишнє середовище. Це стосується й електрифікації човнів та кормових плотів, запровадження нових методів запобігання витоків та викидів, а також заходів із вирішення проблем, пов’язаних з рибництвом. Серед цікавих проектів є рішення так званого «вирощування океану».

Ocean Forest – перетворити океан у сад

Ocean Forest – це компанія та форма співпраці між норвезьким виробником морепродуктів Lerøy та Фундацією Bellona. Культивація водоростей може сприяти підтримці у світі здорової їжі та чистої енергії. Цей проект може стати взірцем, коли амбітна ідея є сталою та прибутковою водночас.

У новинках ресторанів серед делікатесів почала з’являтися цукрова ламінарія – ці водорості додають у сирому вигляді до деяких салатів. Зі слів менеджера Ocean Forest Гаральда Свейера, ресторани норвезького Бергена зацікавлені у цукровій водорості, однак проект спрямований набагато далі, ніж місцевий ринок для гурманів.

Ocean Forest має на меті продемонструвати можливість ефективного використання того, що є в надлишку, для виробництва дефіцитних продуктів. Світ потребує великої кількості продовольства, корму і біомаси в якості сировини для відновлювальних джерел енергії та зростаючих потреб населення. У нас також є обмеженими такі ресурси як земля і прісна вода для виробництва біомаси. Наприклад, у Норвегії лише 3% площі землі придатні для вирощування. В інших частинах світу сільське господарство чинить тиск на дефіцитні земельні ділянки. Разом з тим, вода охоплює 70% земної поверхні.

«Потенціал культивування моря величезний», – каже Андерс Карлссон-Дрангхольт, експерт Bellona з аквакультури. Щоб бути сталими, ми повинні культивувати та збирати види далі по харчовому ланцюгу, далі від традиційного лосося, – види, які не потребують корму чи добрив для росту. «Цукрова ламінарія чудова на всьому норвезькому узбережжі», – пояснює Карлссон-Дрангхольт. Це рідна водорість для Норвегії й вона швидко росте. Вона також багата на білки, вуглеводи, мінерали, антиоксиданти й антибактеріальні речовини, які можна видобути та використовувати в усьому, від харчових продуктів і кормів, ліків та добавок, до палива та добрив.

Інша продукція на основі водоростей може бути, наприклад, новим «супер кормом» для риб та корів. Окрім того, водорості містять необхідні компоненти для виробництва пластмас, що розкладаються, і це сприятиме скороченню виробництва пластику з викопного палива, що не розкладається.

Мета – масштабне виробництво

Перший врожай цукрової ламінарії у 2016 році склав біля 17 тонн. У 2017 році врожайність зросла до 40 тонн. У наступному році заплановано зібрати 100 тонн ламінарії, якщо до того часу будуть отримані необхідні дозволи. «Якщо це стане новою галуззю, ми повинні досягнути виробництва не менше 1000 тонн в рік», – каже Свейер. – «І нам ще потрібно пройти великий шлях». Цукрова водорість, з іншого боку, потребує невеликих площ, їй не потрібен особливий догляд й вона росте в природних умовах в океані – без впливу на навколишнє середовище і клімат. Навпаки, ламінарія зв’язує СО₂, що сприяє зменшенню кількості вуглекислого газу в атмосфері та протидіє окисленню океану. «Наша задача полягає в контролі всього ланцюга створення вартості, від росту і вирощування, пакування, до розподілу і виробництва [цукрової ламінарії]», – додає він.

«Важливо, що саме Lerøy вирішив інвестувати в цей проект, який не обов’язково принесе які-небудь прибутки на самому початку», – зазначає Карлссон-Дрангхольт. «Bellona – це організація із безліччю думок та ідей, які нас надихають і водночас кидають нам виклик. Наша спільна робота – їх реалізувати. Разом ми схожі на динаміт», – підсумовує Свейер.

Високі польоти на водоростях

Раніше цього року Bellona опублікувала звіт про можливості та ризики використання біопалива з водоростей в авіації.

Це складний транспортний сектор, якому ще не доступна можливість електрифікації польотів. Щоб скоротити використання викопного палива авіацією, необхідно забезпечити стале і перероблене біопаливо. У Європі 90% біопалива виробляється на суші, що спричиняє тиск на обмежені земельні ділянки, зміни в землекористуванні та загальні викиди, що дорівнюють викидам викопних видів палива. Саме тому Bellona вивчає можливості використання палива з морських водоростей. Користі від такого біопалива багато:

• вирощування водоростей не потребує орних земель, прісної води та добрив;
• водорості поглинають поживні речовини з океану та протидіють його забрудненню;
• захоплення вуглецю: виробництва біопалива з водоростей у поєднанні з технологією уловлювання вуглецю може вивести СО₂ з атмосфери.

Проте, основні проблеми мають не технічний, а економічний та політичний характер. Сьогодні вартість вирощування водоростей висока, а попит на продукцію з них невеликий. Органами влади потрібно пропонувати стимули, а промисловості – підвищувати якість та автоматизацію, одночасно скорочуючи витрати і збільшуючи прибутковість, щоб паливо з водоростей могло стати комерційно життєздатним.