Тетяна Кармелюк

Новий звіт «Енергетичний перехід в енергосекторі Європи: стан справ у 2016 році» засвідчує, що минулого року виробництво енергії в країнах Європейського Союзу стало кліматично дружнішим. Дослідження здійснювалося німецьким енергетичним аналітичним центром Agora Energiewende спільно з британським аналітичним агентством Sandbag.

Документ засвідчує, що викиди СО₂ від енергетичного сектору ЄС скоротилися на 4,5% – з 1066 млн тонн у 2015 році до 1018 млн тонн у 2016 році. Основною причиною цього стало ширше використання природного газу на фоні невтішних показників виробництва енергії з відновлювальних джерел. Тим не менше, автори звіту сподіваються на подальше зростання екологічно чистої електроенергії в 2017 році у зв’язку з нещодавнім різким падінням вартості електрики, виробленої фотоелектричними батареями та офшорними вітровими електростанціями.

Так, вугільна генерація скоротилась на 94 ТВт-год, а газова збільшилася на 101ТВт-год, що призвело до зменшення викидів СО₂ на 48 млн тонн. Проте, зазначають автори звіту, газова генерація ще далека від рекорду – вона досі нижче показників 2010 року на 168 ТВт-год. Це вказує на значний потенціал щодо продовження переведення електростанцій з вугілля на газ, не вдаючись при цьому до створення нової інфраструктури.

Згідно з дослідженням, скорочення викидів СО₂ відбулося незважаючи на зростання фактичного обсягу споживання електроенергії в усіх країнах Євросоюзу на 0,5%, при цьому збільшений попит повністю перекривався електроенергією з відновлювальних джерел.

Автори доповіді не висловлюють однозначну впевненість щодо того, чи представляє довгостроковий ефект перехід з вугілля на природний газ минулого року. Цьому сприяло закриття багатьох вугільних електростанцій, а також економічний фактор – в останні місяці року переважали досить низькі ціни на газ. Всього 8 ГВт вугільних потужностей закрилося в 2016 році, більше половини з них (4,9 ГВт) – у Великобританії. Вугільні енергоблоки закривалися ще в Нідерландах, Італії, Бельгії, Німеччині та Польщі. Серед інших причин переходу на газ звіт зазначає політичну підтримку плати за викиди СО₂ у Великобританії а також поодинокі випадки заміни виробництва атомної та гідроенергії.

Change of electricity production since 2010. Report: Energy Transition in the power sector in Europe 2016

Втім, перспективи поки що виглядають не надто позитивно: кількість вугільних станцій, запланованих до закриття до 2020 року, невелика (біля 7 ГВт), ціна на газ знову обігнала вартість вугілля, а пропоновані реформи у рамках Європейської системи торгівлі викидами (СТВ ЄС) навряд чи істотно збільшать ціну на вуглець.

Упорядники документу зробили невтішний висновок щодо ефективності інструменту торгівлі викидами в країнах ЄС: СТВ ЄС не заохочувала переходити з вугілля на природний газ. У 2016 році обсяг виданих сертифікатів у черговий раз значно перевищив обсяг сертифікатів, що використовуються. Відповідно, надлишок квот на викиди зріс ще більше, вперше перевищивши 3 млрд тонн, й досягнув 3,2 млрд тонн. Оскільки використано за рік 1,8 млрд тонн сертифікатів, обсяг надлишкової пропозиції перевищує річний попит майже вдвічі.

«Значний запас надлишкових квот у поєднанні з тривалим перенасиченням ринку означає, що система торгівлі викидами ЄС не може встановити стимули для кліматично дружніх інвестицій до 2030 року, за відсутності фундаментальних реформ», – пояснює Патрік Грайхен, директор Agora Energiewende. «У результаті, СТВ не виконує своєї основної мети. Ефективні стимули можна знайти тільки у Великобританії, де запровадили мінімальну ціну за викиди СО₂. Саме мінімальна ціна стала рушійним фактором різкого зниження виробництва вугільної енергетики Британії у 2016 році. Якщо б Європа хотіла запобігти те, що навіть найменша зміна ціни на вугілля відображалась би стрибком у викидах, то законодавці мають реформувати СТВ та поєднати її з національними мінімальними цінами на парникові гази», – додав він.

Дослідження надає деталі стосовно досягненого прогресу країнами ЄС у поширенні ВДЕ та покращенні енергоефективності, тобто двох секторів з обов’язковими національними цілями до 2020 року. У порівнянні з 2010 роком, деякі країни досягли значних скорочень споживання електроенергії, а саме Швеція, Італія, Великобританія, Данія, Франція та Португалія. Між тим, у Польщі та Болгарії, навпаки, споживання електроенергії збільшилось.

В цілому, загальне споживання електроенергії в Єврозоні зросло на 0,5%, при зростанні ВВП Європи на 1,7%. Інвестицій в енергоефективність поки вистачає для запобігання значного зростання споживання енергії, проте недостатньо для структурних скорочень й досягнення європейських цілей з енергоефективності. Для того, щоб компенсувати збільшення споживання електроенергії за рахунок електрифікації транспорту, опалення та охолодження, дослідники пропонують ще раз сконцентруватися власне на енергетичній ефективності.

Report: Energy Transition in the Power Sector in Europe: State of Affairs in 2016

Частка відновлювальної енергетики в загальній структурі генерації електроенергії Європи зросла всього з 29,2 до 29,6%. Таким чином, ВДЕ залишаються основним джерелом електроенергії, випереджаючи інші окремо взяті джерела, наприклад, атомну енергію, частка якої складає 26,3%.

Минулого року погодні умови не завжди сприяли ефективному виробництву електроенергії вітровими та сонячними електростанціями, тому їх показники ледь перевищили рівень 2015 року. Встановлення нових потужностей відбувалося також нижче референтних показників. Нові вітрові електростанції хоча й будувалися досить швидкими темпами, проте такого не можна сказати про сонячні електростанції та біогазові установки. Разом з тим, фотоелектрична і вітрова енергія стали найдешевшим джерелом енергії у багатьох регіонах Європи. Рекордно низькі результати аукціонів на відновлювальну енергію буди встановлені у Данії – 49,9 євро/МВт-год за офшорну вітрову енергію та 53,8 євро/МВт-год за сонячну.

У масштабах ЄС частка відновлювальних джерел у виробництві енергії зросла на 10% за період 2010-2016 років. Патрік Грейхен пояснює це значним досягненням енергетичної політики ЄС за останні десять років. ЄС повинен спиратися на цей успіх у період після 2020 року й працювати вже зараз над створенням нормативних умов, що стимулюватимуть подальше зростання. Пакету «Чиста енергія для всіх європейців» Єврокомісії не достатньо в цьому відношенні, вважають автори звіту.

Частку відновлювальних джерел різко збільшили Данія, Литва, Італія та Німеччина. На останніх місцях в розвитку екологічно чистої енергії опинилися Латвія, Угорщина, Люксембург та Нідерланди.

Найбільше інвестицій припало на офшорну вітрову енергію. За розрахунками Bloomberg New Energy Finance, обсяг капіталовкладень у цей сектор в Європі склав 25,8 млрд доларів. Прогнози теж багатообіцяючі. Німеччина планує до 2030 року встановлювати по 730 МВт офшорних ВЕС щороку, Великобританія пообіцяла нарощувати по одному гігавату в рік у 2020-х роках, а Нідерланди – по 700 МВт в рік до 2020 року.

Історична віха торкнулась і сонячної енергетики – у 2016 році обсяги потужностей сонячних електростанцій перейшли рубіж 100 ГВт. Проте, встановлення нових сонячних потужностей збавило темпи у порівнянні з 2015 роком (7,3 ГВт проти 8,2 ГВт). Це частково пояснюється скасуванням субсидій для сонячної енергії в Об’єднаному Королівстві .

Виробництво енергії з відновлювальних джерел (за винятком гідроенергії) збільшилося на 11 ТВт-год в 2016 році, у порівнянні з неймовірним стрибком на 72 ТВт-год в 2015 році. Загалом генерація усіма видами відновлювальної енергії незначно зросла в минулому році: вітрова – на 1%, сонячна – на 4%, гідроенергетика на 2%.

У середньому з 2010 року обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ зростав щорічно на 51 ТВт-год. При цьому вітрова генерація подвоїлась з 150 ТВт-год у 2010 році до 306 ТВт-год у 2016 році, сонячна зросла у чотири рази – з 23 ТВт-год до 114 ТВт-год. Виробництво енергії з біомаси зросло на 44% – з 130 ТВт-год до 188 ТВт-год.

Близько 75% енергії з так званих «нових відновлювальних» джерел (без гідроенергії) було вироблено у шести країнах. Найбільше в Німеччині (28%), далі йде Великобританія (13%), Іспанія та Італія (11% кожна), Франція (6%) і Швеція (4%).

Автори звіту прогнозують на 2017 рік подальші значні падіння виробництва енергії з викопного палива, проте з якого саме – вугілля чи газу, прогнози нечіткі. Стосовно відновлювальних джерел енергії, то аналітики очікують збереження темпів запровадження нових потужностей задля досягнення країнам-членами ЄС своїх цілей до 2020 року. Вони наголошують, що досі відсутня надійна політика для задоволення цілей відновлювальної енергії до 2030 року, яка б сприяла новим інвестиціям у чисту енергію в країнах Європи.

2016 рік показав, якими можуть бути скорочення викидів парникових газів при зменшенні виробництва енергії з вугілля. Проте, щоб гарантувати подальше скорочення викидів СО₂, необхідна послідовна політика ЄС задля постійного зростання відновлювальних джерел енергії і справедливого переходу з поетапною відмовою від вугільної енергії. Більше того, неочікувано низька вартість сонячної та вітрової енергії могла б спричинити перегляду Єврокомісією цілей для відновлювальної енергії на 2030 рік та механізмів їх досягнення. Це, безперечно, стало би стабільною та міцною нормативною базою в поєднанні з розумними фінансовими інструментами, задля того, щоб Європа змогла використати весь потенціал з енергоефективності та ВДЕ.