News

В Осло відбувся Форум «Українсько-норвезький енергетичний та кліматичний діалог»

Publish date: October 31, 2016

Written by: Larisa Bronder

 

28 жовтня в Осло, Норвегія, відбувся Форум «Енергетичний та кліматичний діалог», організований Міжнародною організацією «Біллона». У центрі уваги стало обговорення кліматичних технологій, зокрема, технології уловлювання й зберігання вуглецю (УЗВ), а також підходи до формування кліматичної політики Норвегії та України та програм зменшення вуглецевоємності.

Mykola Kuzio Deputy Minister, Ukraine´s Ministry of Environment and Natural Resources Mykola Kuzio Deputy Minister, Ukraine´s Ministry of Environment and Natural Resources

У рамках форуму обговорювалися кліматичні стратегії та програми декарбонізації промисловості, проблеми, пов’язані зі змінами клімату та енергетичними викликами, а також шляхи їх вирішення. Українські та норвезькі експерти обговорили потенціал використання УЗВ для зменшення вуглецевоємності економіки та досягнення цілей Паризької кліматичної угоди.

У заході взяли участь представники органів державної влади, що опікуються енергетичною та кліматичною політикою, експерти від наукового середовища, неурядового сектору та бізнесу.

З вітальним словом до учасників діалогу виступила Лариса Брондер, керівник українського офісу «Біллони». Вона розповіла про проект, який організація реалізує в Україні – «Нарощування потенціалу УЗВ шляхом енергетично-кліматичного діалогу», а також про форуми, проведені до цього.

Сірін Енген, радниця з питань УЗВ «Біллони», окреслила основи кліматичної політики та механізми скорочення викидів вуглекислого газу, які застосовують у Норвегії.

Sirin Engen, Bellona Sirin Engen CCS Advisor, Bellona Credit: Oleg Zhyzhko

«Бачення Норвегії як низьковуглецевого суспільства – це суспільство, практично вільне від викидів парникових газів, яке використовує енергію ефективно та має значну частку відновлювальних джерел енергії. Кліматичну нейтральність можна досягти з допомогою системи торгівлі викидами ЄС, міжнародної співпраці зі скорочення викидів, ринком викидів і проектної співпраці. Одним із флагманів політики є електрифікація транспорту», – наголосила вона.

У свою чергу, погляд на використання технології УЗВ у стратегічній перспективі надав Фредрік Нетланд, представник норвезького міністерства палива та енергетики.

Fredrik Netland, Norwegian Ministry of Petroleum and Energy Fredrik Netland, Norwegian Ministry of Petroleum and Energy Credit: Oleg Zhyzhko

«Норвегія докладає суттєвих зусиль задля розвитку та поширення технології вловлювання та зберігання вуглецю як глобального інструменту боротьби зі змінами клімату», – розповів він учасникам.

Концепцію української кліматичної стратегії представив заступник Міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо.

 

Жваву дискусію викликала доповідь народних депутатів України Ольги Бєлькової та Олексія Рябчина. Вони окреслили основні виклики для української енергетики та поділилися успіхами у поширенні енергоефективних проектів та відновлювальних джерел енергії.

Olga Bielkova, MP Olga Bielkova, MP

Alexey Ryabchyn, MP Alexey Ryabchyn, MP

Олександр Дячук, старший науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування НАН України представив проект «Розробка стратегії низьковуглецевого розвитку України».

Oleksander Diachuk, Seniour Reseacher, Insitute for Econimics and Forecasting, Ukraine´s NAS Oleksander Diachuk, Seniour Reseacher, Insitute for Econimics and Forecasting, Ukraine´s NAS

З його слів, у розробці такої стратегії варто дотримуватися підходу «4Е»:

  • Економіка/Economy: сприяти розвитку низьковуглецевої економіки та створенню нових робочих місць.
  • Енергія/Energy: забезпечити енергетичну безпеку та енергетичну достатність; вдосконалити енергоефективність та енергозбереження; зростання виробництва енергії з відновлювальних джерел.
  • Довкілля/Environment: скорочення антропогенного впливу на довкілля; послаблення змін клімату.
  • Інжиніринг/Engineering: підтримка і просування досліджень та розробок; збільшити частку внутрішнього ринку інноваційних продуктів та технологій.

Отриманим досвідом за більш ніж двадцятирічну практику з пошуку та дослідження місць і технологій для одного із найважливіших етапів УЗВ – зберігання вловленого вуглецю, – поділився з учасниками форуму Ламберт Елдерінг, представник норвезької нафтогазової компанії Statoil.

Lambert Eldering, Business Developer CCS, Statoil Lambert Eldering, Business Developer CCS, Statoil

Він розповів про бачення компанії у формуванні майбутнього енергетики. Це постійна конкуренція, трансформація нафтового й газового секторів і забезпечення енергією низьковуглецевого майбутнього.

Перспективи глибинної декарбонізації норвезької промисловості висвітлив Оле Льофнес, представник Norsk Industri. Він акцентував увагу на технологічних можливостях , які допоможуть реалізувати бачення зростання з нульовим рівнем викидів, а також обговорив бар’єри, які можуть завадити цьому. «Норвезька переробна промисловість вже працювала на відновлювальній енергії, та була серед найефективніших галузей у світі з точки зору викидів. Промисловість зменшила обсяг викидів парникових газів на 30% за 1990-2011 роки, в той час як рівень виробництва за цей період зріс на 24%», – розповів Льофнес. – «У промислових процесах, де важко уникнути викидів, уловлювання вуглецю є однією з небагатьох технологій, здатних їх приборкати».

Ole Løfsnæs, Norsk Industri Ole Løfsnæs, Norsk Industri

На його думку, переробна галузь Норвегії вже добре позиціонується та здатна зміцнити свій статус світового лідера у сфері енергії, клімату та захисту довкілля. – «Підвищення продуктивності та запровадження нових технологій – необхідні кроки для того, щоб Норвегія стала країною з нульовими викидами СОдо 2015 року», – сказав він.

З висновками нещодавнього звіту «Біллони» з декарбонізації промисловості виступив Кейт Уіріскі, керівник проекту з кліматичних технологій Брюссельського офісу організації.

Keith Whiriskey, Project Manager Climate Technologies, Bellona Europa Keith Whiriskey, Project Manager Climate Technologies, Bellona Europa

«Перехід до суспільства з низьким рівнем викидів вимагає істотних змін та залучення учасників з усіх секторів. Зелений перехід не відбудеться сам по собі; щоб гарантувати його, мають бути конкретні інвестиції в нові рішення. Це вимагає політичної волі та узгодженої політики», – резюмував він.

 

У рамках ознайомчої поїздки учасники форуму відвідали завод з переробки відходів в енергію (теплову та електричну) – Klemetsrud, де планується використання технології УЗВ, а також технологічний центр Mongstad, де тестуються різноманітні технології вловлювання СО2.

 

Матеріали Форуму доступні за посиланням: http://bellona.org/pro-tekhnolohiyu-uzv/yak-pratsyuye-uzv/biblioteka

За додатковою інформацією звертайтесь до Лариси Брондер, представника організації «Біллона» в Україні за тел. +38 (098) 780 55 51 або пишіть на електронну адресу larisa@bellona.no

More News

All news

The role of CCS in Germany’s climate toolbox: Bellona Deutschland’s statement in the Association Hearing

After years of inaction, Germany is working on its Carbon Management Strategy to resolve how CCS can play a role in climate action in industry. At the end of February, the Federal Ministry for Economic Affairs and Climate Action published first key points and a proposal to amend the law Kohlenstoffdioxid Speicherungsgesetz (KSpG). Bellona Deutschland, who was actively involved in the previous stakeholder dialogue submitted a statement in the association hearing.

Project LNG 2.

Bellona’s new working paper analyzes Russia’s big LNG ambitions the Arctic

In the midst of a global discussion on whether natural gas should be used as a transitional fuel and whether emissions from its extraction, production, transport and use are significantly less than those from other fossil fuels, Russia has developed ambitious plans to increase its own production of liquified natural gas (LNG) in the Arctic – a region with 75% of proven gas reserves in Russia – to raise its share in the international gas trade.