Monthly Highlights from the Russian Arctic, October 2024
In this news digest, we monitor events that impact the environment in the Russian Arctic. Our focus lies in identifying the factors that contribute to pollution and climate change.
News
Publish date: October 31, 2016
Written by: Larisa Bronder
News
28 жовтня в Осло, Норвегія, відбувся Форум «Енергетичний та кліматичний діалог», організований Міжнародною організацією «Біллона». У центрі уваги стало обговорення кліматичних технологій, зокрема, технології уловлювання й зберігання вуглецю (УЗВ), а також підходи до формування кліматичної політики Норвегії та України та програм зменшення вуглецевоємності.
У рамках форуму обговорювалися кліматичні стратегії та програми декарбонізації промисловості, проблеми, пов’язані зі змінами клімату та енергетичними викликами, а також шляхи їх вирішення. Українські та норвезькі експерти обговорили потенціал використання УЗВ для зменшення вуглецевоємності економіки та досягнення цілей Паризької кліматичної угоди.
У заході взяли участь представники органів державної влади, що опікуються енергетичною та кліматичною політикою, експерти від наукового середовища, неурядового сектору та бізнесу.
З вітальним словом до учасників діалогу виступила Лариса Брондер, керівник українського офісу «Біллони». Вона розповіла про проект, який організація реалізує в Україні – «Нарощування потенціалу УЗВ шляхом енергетично-кліматичного діалогу», а також про форуми, проведені до цього.
Сірін Енген, радниця з питань УЗВ «Біллони», окреслила основи кліматичної політики та механізми скорочення викидів вуглекислого газу, які застосовують у Норвегії.
«Бачення Норвегії як низьковуглецевого суспільства – це суспільство, практично вільне від викидів парникових газів, яке використовує енергію ефективно та має значну частку відновлювальних джерел енергії. Кліматичну нейтральність можна досягти з допомогою системи торгівлі викидами ЄС, міжнародної співпраці зі скорочення викидів, ринком викидів і проектної співпраці. Одним із флагманів політики є електрифікація транспорту», – наголосила вона.
У свою чергу, погляд на використання технології УЗВ у стратегічній перспективі надав Фредрік Нетланд, представник норвезького міністерства палива та енергетики.
«Норвегія докладає суттєвих зусиль задля розвитку та поширення технології вловлювання та зберігання вуглецю як глобального інструменту боротьби зі змінами клімату», – розповів він учасникам.
Концепцію української кліматичної стратегії представив заступник Міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо.
Жваву дискусію викликала доповідь народних депутатів України Ольги Бєлькової та Олексія Рябчина. Вони окреслили основні виклики для української енергетики та поділилися успіхами у поширенні енергоефективних проектів та відновлювальних джерел енергії.
Олександр Дячук, старший науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування НАН України представив проект «Розробка стратегії низьковуглецевого розвитку України».
З його слів, у розробці такої стратегії варто дотримуватися підходу «4Е»:
Отриманим досвідом за більш ніж двадцятирічну практику з пошуку та дослідження місць і технологій для одного із найважливіших етапів УЗВ – зберігання вловленого вуглецю, – поділився з учасниками форуму Ламберт Елдерінг, представник норвезької нафтогазової компанії Statoil.
Він розповів про бачення компанії у формуванні майбутнього енергетики. Це постійна конкуренція, трансформація нафтового й газового секторів і забезпечення енергією низьковуглецевого майбутнього.
Перспективи глибинної декарбонізації норвезької промисловості висвітлив Оле Льофнес, представник Norsk Industri. Він акцентував увагу на технологічних можливостях , які допоможуть реалізувати бачення зростання з нульовим рівнем викидів, а також обговорив бар’єри, які можуть завадити цьому. «Норвезька переробна промисловість вже працювала на відновлювальній енергії, та була серед найефективніших галузей у світі з точки зору викидів. Промисловість зменшила обсяг викидів парникових газів на 30% за 1990-2011 роки, в той час як рівень виробництва за цей період зріс на 24%», – розповів Льофнес. – «У промислових процесах, де важко уникнути викидів, уловлювання вуглецю є однією з небагатьох технологій, здатних їх приборкати».
На його думку, переробна галузь Норвегії вже добре позиціонується та здатна зміцнити свій статус світового лідера у сфері енергії, клімату та захисту довкілля. – «Підвищення продуктивності та запровадження нових технологій – необхідні кроки для того, щоб Норвегія стала країною з нульовими викидами СО2 до 2015 року», – сказав він.
З висновками нещодавнього звіту «Біллони» з декарбонізації промисловості виступив Кейт Уіріскі, керівник проекту з кліматичних технологій Брюссельського офісу організації.
«Перехід до суспільства з низьким рівнем викидів вимагає істотних змін та залучення учасників з усіх секторів. Зелений перехід не відбудеться сам по собі; щоб гарантувати його, мають бути конкретні інвестиції в нові рішення. Це вимагає політичної волі та узгодженої політики», – резюмував він.
У рамках ознайомчої поїздки учасники форуму відвідали завод з переробки відходів в енергію (теплову та електричну) – Klemetsrud, де планується використання технології УЗВ, а також технологічний центр Mongstad, де тестуються різноманітні технології вловлювання СО2.
Матеріали Форуму доступні за посиланням: http://bellona.org/pro-tekhnolohiyu-uzv/yak-pratsyuye-uzv/biblioteka
За додатковою інформацією звертайтесь до Лариси Брондер, представника організації «Біллона» в Україні за тел. +38 (098) 780 55 51 або пишіть на електронну адресу larisa@bellona.no
In this news digest, we monitor events that impact the environment in the Russian Arctic. Our focus lies in identifying the factors that contribute to pollution and climate change.
A survey of events in the field of nuclear and radiation safety relating to Russia and Ukraine.
A visit last week by Vladimir Putin and a Kremlin entourage to Astana, Kazakhstan sought in part to put Rosatom, Russia’s state nuclear corporation, on good footing with local officials.
Russia is formally withdrawing from a landmark environmental agreement that channeled billions in international funding to secure the Soviet nuclear legacy, leaving undone some of the most radioactively dangerous projects and burning one more bridge of potential cooperation with the West.