Пост-реліз

Київ, 14 квітня 2016 – Міжнародна організація Bellona провела третій Форум «Енергетичний та Кліматичний діалог. Україна: декарбонізація і зростання економіки». Партнером заходу виступив Центр «Розвиток КСВ». Медіа-партнер Форуму – Європейсько-українське енергетичне агентство. На Форумі міжнародні та українські фахівці обговорили наслідки СОР21 для України, досвід України, Норвегії, Данії та Фінляндії щодо енергоефективності в промисловості, і представили нові технології для глибокої декарбонізації та зменшення вмісту вуглецю.

Форум відкрив пан Йон Елведал Фредріксен, Посол Королівства Норвегії в Україні, який привітав учасників заходу та відмітив його важливість.

Наталія Усенко, представник Міністерства екології та природних ресурсів, розказала про наслідки Нової кліматичної угоди (СОР21) для Енергетичної стратегії України. Фахівець відмітила важливість передбачених в Угоді заходів для боротьби із забрудненням довкілля: розвиток нової хвилі низьковуглецевих технологій; адаптація соціально-економічних систем держав світу до змін клімату; інтеграція економіки, енергетики та екології».

Ірина Ставчук, Національний екологічний центр України, представила головні положення Паризької угоди зі зміни клімату і зазначила, що кожні 5 років починаючи з 2020 року кожна країна повинна буде надавати свої звіти про збереження екології. «Звітність — є дуже значимим чинником для успішності Паризької конференції», − додала експертка.

Йонас Хелсет, Директор Бєллона Європа, Bellona Foundation, представив досвід Бєллони і зауважив, що не потрібно багато грошей на те, щоб зменшувати енергію та викиди, проте необхідно правильно та розумно використовувати кошти: «Нова технологія може відлякувати, наприклад, ціною. Однак можна перетворити можливості в прибутки. Традиційна енергія коштуватиме в майбутньому набагато більше. Багатьом державам, і Україні в тому числі, потрібно фокусуватись не на проблемах, а на їх рішеннях».

Томі Ліндрус, науковий співробітник компанії з Фінляндії VTT, представив дослідження, яке показує, що в минулому роцісередня температура повітря на планеті становила близько 15 ° С, що приблизно на 0,2 ° С вище, ніж показник 2014 року і на 0,9 ° С вище середньорічної температури всього XX століття. «Головною причиною таких аномалій є збільшення викидів парникових газів в атмосферу. Більш того, вчені визнали минулий рік найспекотнішим за всю історію метеоспостережень. На конференції в Парижі уряди багатьох держав озвучили амбітну ціль зменшити глобальне потепління на 1.5 ° -2 ° С. Ми повинні розуміти, що час на впровадження соціальних і технологічних змін швидко закінчується, а при поточному рівні емісії вуглецю резерви для забезпечення виконання цієї мети будуть вичерпані вже через 10-15 років », – заявив експерт.

«Одним із трендів технологій майбутнього — це сонячна енергія,— зазначив Кейт Уіріскі, представник Беллони. — Використання сонячної та вітрової енергії є продуктивнішим й безпечнішим для довкілля, ніж викопне паливо». Також Кейт назвав «революцією» появу електромобілів, електроскейтів, електровелосипедів. За прогнозами експерта, ринок електроенергії в майбутньому буде відбуватись через інтернет.

Аск Хелсес, Knowit, Норвегія, та Каміла Монрад-Крохн, Desigit, Норвегія, розповіли про швидкий темп розвитку ринку електроенергії. «В Німеччині вже 1 600 000 будинків продукують власну енергію. Люди зможуть зберігати, продавати та купувати електроенергію».

На форумі також піднімалося питання викидів з підприємств. Досвід Данії щодо вирішення проблеми викидів в галузі за рахунок розкриття потенціалу енергоефективності презентував Андерс Крістенсен, головний радник Україно-Датського Енергетичного центру. Україна також продемонструвала деякі зрушення в енергозбереженні: Сергій Пустовіт поділився успіхами та історією впровадження енергоефективних технологій в компанії “Оболонь”. Ситуацію з промисловими викидами в Україні прокоментував Віктор Білько, заступник директора Департаменту технічного регулювання енергоефективності.

Яким може бути глобальний внесок біомаси та біоенергії у досягненні цілей скорочення глобального потепління розкрили в панельній дискусії Руслан Блошенко, директор з розвитку групи компаній «Укртепло», Георгій Гелетуха, Глава Правління Біоенергетичної асоціації України. Ірина Гнап, директор компанії Салікс Енерджі, розповіла, що в Україні активно розвивається ринок біопалива, наприклад переробка енергетичної верби. Тарас Миколаєнко, директор Асоціації «Укрбіопаливо», висловив думку, що в Україні є величезний потенціал для виробництва біопалива. Однак експерт виокремив проблему української податкової системи, що робить виробництво біопалива нерентабельним.

На форумі неодноразово звучала думка, що для досягнення цілей паризької угоди потрібне сприяння держави. Оксана Ремінська, президент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження: « У 2008 році Кабінет Міністрів прийняв постанову, згідно з якою суттєво спрощувалося оподаткування імпортерів енергозберігаючих технологій. Були надані преференції компаніям, які впроваджують ці технології у себе на виробництві. Але зовсім скоро цей указ був скасований, а сьогодні, на відміну від багатьох європейських країн, наша держава не надає пільги таким компаніям».

В рамках заходу, учасникам було представлено щойно створений розділ українською мовою на корпоративному сайті Bellona.org. Відтепер усі зацікавлені в Україні можуть переглядати новини з уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ), анонси подій та нові публікації: http://bellona.org/work-areas/ukraine.

З додаткових питань, звертайтесь до п. Лариси Брондер, керівника офісу Беллона в Україні: larisa@bellona.no, 098 780 55 51