Тетяна Кармелюк
Після довгих дискусій навколо питання «захисту вітчизняного виробника» та скепсису стосовно розвитку електричного транспорту, Україна нарешті відкриває двері зеленому транспорту. 15-річний план, в якому передбачені заохочення для покупців та різного роду стимули в цій сфері мають докорінно реформувати ринок е-мобілів в Україні.
Попит на електромобілі в Україні зростає, незважаючи на брак ефективних стимулів для покупців таких авто, їх високу вартість та податковий тиск.
Згідно даних одного з найавторитетніших видань про електротранспорт InsideEVs.com, Україна посіла високе п’яте місце у світовому рейтингу за темпами розвитку ринку е-мобілів, випередивши США, Нідерланди та Японію. Лідерами в цій сфері Ісландія, Швеція, Норвегія та Китай. Україна отримала в рейтингу 39 балів зі 100, при цьому тільки у двох країн було більше, ніж 50 балів.
Global EV revolution: Edition 2016.
Credit: http://insideevs.com
Видання зазначає, що в Україні швидко зростає частка електрокарів серед нових придбаних автомобілів. У 2016 році вона зросла в п’ять разів і становила 4%, загальна кількість проданих за рік електромобілів перевищила 2,5 тис. Разом з тим, більшість реалізованих електромобілів вже були у використанні (в середньому від двох років) в країнах Європи.
Станом на квітень 2017 року в Україні зареєстровано понад 3 тис. електромобілів та гібридів, більшість з яких – у 2016 році. У Головному сервісному центрі МВС зафіксували, що за січень-березень цього року кількість зареєстрованих електромобілів.
Е-мобільна концепція
Міністр інфраструктури Володимир Омелян представив 13 квітня Концепцію розвитку ринку електричного транспорту в Україні. Документ передбачає зміни до законодавства для стимулювання розвитку галузі електротранспорту.
Концепція відображена у законопроекті “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні”.
Цілями концепції є: створення повного циклу виробництва електротранспорту в Україні, формування доступних цін на е-мобілі для українців, сприяння розвитку бізнесу, який використовує зелений транспорт.
«Ми поставили собі дуже амбітну ціль – до 2020 року мати частку електрокарів в загальному продажі авто на рівні не менше 15%», – заявив міністр.
Цілі заплановано досягти в рамках трьох компонентів.
Перший компонент (2018-2023 роки) – розігрів ринку
Під час першого етапу концепція пропонує скасувати до 1 січня 2023 року ПДВ, акциз на імпорт і постачання електротранспорту та зарядних станцій. Виняток складають електробуси. «Це єдиний, окрім тролейбусів, вид колісного електротранспорту, який ми хоч і повільно, але виробляємо в Україні», – пояснив Омелян.
Другий компонент – 10 років – залучення інвестицій та налагодження виробництва електротранспорту та зарядних станцій
Після того, як з 2023 року повернеться імпортне ПДВ на електромобілі, вітчизняне та локалізоване стратегічними інвесторами виробництво електротранспорту залишатиметься конкурентним в плані ціни за рахунок заходів, які будуть здійснені в третьому компоненті. Це також відбудеться за рахунок тимчасового (до 1 січня 2028 року) скасування імпортного ПДВ на комплектуючі до електротранспорту та зарядних станцій. На цьому етапі Мінінфраструктури передбачає початок масового виробництва електрокарів в Україні.
Україна - 5 місце. 39 балів
Credit: http://insideevs.com
Третій компонент – 15 років – залучення інвестицій та налагодження (локалізація) виробництва комплектуючих до електротранспорту та зарядних станцій
Останній компонент реформи передбачає тимчасове (до 1 січня 2033 року) введення нульової ставки ПДВ на вироблений в Україні електричний транспорт, комплектуючі до нього, зарядні станції та компоненти до них.
Локалізація виробництва комплектуючих має відбутися до 2028 року, оскільки з цього часу відновлюється дія імпортного ПДВ.
Серед запропонованих механізмів, що мають підвищити інтерес до купівлі електротранспорту, – податкові пільги. Вони передбачають повернення до 18% вартості електрокару та витрат на переобладнання звичайного автомобіля в електричний. Окрім цього, перша реєстрація електротранспорту в Пенсійному фонді буде безкоштовною.
На практиці покупець нового чи б/в електрокару матиме значну фінансову перевагу. Наприклад, купуючи сьогодні новий е-мобіль, ми до базової вартості (орієнтовно 800 тис. грн) доплачуємо 160 тис. грн ПДВ (20%), 40 тис. грн (5%) до Пенсійного фонду, близько 3 тис. грн акцизу, й остаточна ціна автомобіля збільшиться до 1 млн грн.
В той же час, якщо пропозиції Міністерства інфраструктури будуть підтримані, вартість такого електрокару складе 656 тис. грн, що навіть менше базової вартості. При цьому податкова знижка складе 144 тис. грн.
Для власників електричних автівок пропонуються й інфраструктурні «поблажки»: безкоштовне паркування на державних та комунальних парковках протягом 15 років, можливість пересування смугою громадського транспорту.
Бізнес, який використовуватиме у своїй діяльності електротранспорт, теж матиме преференції. Це нульова ставка ПДВ на надання послуг з перевезення е-транспортом, на надання електротранспорту в оренду, лізинг тощо. Крім того буде запроваджений мінімальний строк амортизації транспорту (два роки).
Новий виріб концерну "Електрон"– перший в Україні електробус «Електрон
Credit: http://uatransport.in.ua
Міністерство звертає увагу на родовища літію в Україні, які є одними з найбільших в Європі – Полохівка та Станкувате. Компаніям, які матимуть намір інвестувати у видобування та збагачення літію, пропонується встановити ставку податку на прибуток на рівні 9%, а виробникам літієвих батарей – 0%.
На 2017 рік міністр Володимир Омелян спрогнозував прихід трьох відомих автовиробників в країну. До переліку потенційних інвесторів входять такі автомобільні гіганти, як Toyota, Volkswagen, PSA Peugeot-Citroen, GM, Hyundai, Honda, Suzuki, Nissan і Fiat.
У Верховній Раді є свій лобіст електромобілів. Нардеп Олексій Рябчин (партія «Батьківщина») в кінці 2016 року зареєстрував законопроект, який у багатьох моментах перегукується з пропозиціями Мінінфраструктури: тимчасове звільнення електротранспорту від ПДВ та акцизу, безкоштовне паркування та проїзд смугою громадського транспорту, підтримку компаній, які займаються перевезеннями на електромобілях тощо.
«Для України, окрім екологічного зиску, електромобілі несуть і значний економічний ефект, оскільки дозволяють відмовитися від використання імпортованих енергоносіїв на користь виробленої всередині країни електроенергії. Однак, на сьогоднішній день в Україні на законодавчому рівні не створено достатньої нормативної бази, яка б підтримувала розвиток ринку електромобілів та сприяла б популяризації цього виду транспорту серед населення», – коментує депутат. Він додає, що не тільки законодавча база не сприяє розвитку електротранспорту в Україні, а й відсутність належної інфраструктури та зарядних станцій.
За розрахунками Діни Серебрянської та Олександра Дячука з Інституту економіки та прогнозування НАН України, Рябчин надає аналіз впливу різних стимулюючих заходів на стійкість державних фінансів. Зокрема, при звільненні електромобілів від сплати ПДВ сума недоотриманих коштів цього податку при середній вартості електромобіля в 35 тис. доларів складе лише 0,03% від загального обсягу доходів держбюджету, з кожної 1000 автомобілів.
Збільшення кількості електромобілів призводитиме до зменшення купівлі традиційного пального й, відповідно, держава отримає менше надходжень акцизного податку. «З 1000 одиниць сума такого недоотримання складе приблизно 0,002% (10,4 млн грн) від загального обсягу доходів державного бюджету. Проте, потреба у закупівлі палива зменшиться із тієї ж тисячі авто приблизно на 12,5 млн грн», – йдеться в аналізі.
Стимулювати українців до придбання е-мобілів ще до прийняття концепції вирішили в державному “Укргазбанку”. Установа відкрила відповідну кредитну лінію, яка передбачає мінімальну процентну ставку 0,001% річних строком до 4 років у випадку, коли покупець зробить перший внесок у розмірі від 40% вартості авто. За розрахунками банку, щомісячні платежі для погашення кредиту дорівнюватимуть витратам на пальне для звичайного автомобіля.
Чи зможе Україна стати другою Норвегією у своїх прагненнях розвивати електротранспорт, залежатиме, в першу чергу, від політичної волі народних обранців. Успішний розгляд Концепції у ВРУ дасть чіткий сигнал: електротранспортній реформі в Україні бути. А далі невидима рука ринку та технологій крок за кроком перетворюватиме країну у новий електротранспортний хаб.