Кліматичний цугцванг. Яку фігуру обере Україна?

Climate change actions Credit: TomWang 112 via Getty Images

Тетяна Кармелюк

Вихід США з кліматичної Паризької угоди, яку найбільше просувала адміністрація попереднього американського президента Барака Обами, стало предметом дискусій навіть в тих колах, які зазвичай не фокусувалися на кліматичній політиці. Рішення нового президента Дональда Трампа було прогнозованим: олігарх розглядав угоду як загрозу для традиційного бізнесу й економіки США, тому припинення участі в ній стало однією із його передвиборчих обіцянок.

Стрімке втілення в життя політичних амбіцій адміністрацією Трампа може спрямувати глобальну кліматичну політику у деструктивне русло, адже без явного лідера Паризьку угоду намагатимуться «переписати» під себе опоненти нових та прогресивних фінансових механізмів, а також прихильники Кіотського протоколу, про що Біллона писала раніше. На яке місце може розраховувати Україна в нових кліматичних коаліціях, чи може вона опинитися серед лідерів – у новому матеріалі Київського офісу Біллони.

Гра у мовчанку

Українські високопосадовці фактично проігнорували гучний вихід США із кліматичної угоди. Своє здивування висловив народний депутат Олексій Рябчин (ВО “Батьківщина”).

Oleksii Ryabchyn

«Жоден український чиновник не висловився публічно з цього приводу, хоча ми бачили як до Трампа телефонували лідери європейських країн, Канади, Німеччини, Франції. Не хотіли сваритися з Трампом, або не вважають цю тему пріоритетною», – сказав він.

Однак, про позицію до скандального рішення американського президента виразили члени міжфракційного об’єднання «Зелена енергія змін». «Ми висловили своє ставлення що Україна, не зважаючи на позицію Сполучених Штатів, буде рухатися і виконувати свої зобов’язання по Паризькій кліматичній угоді, особливо зважаючи на факт, що український парламент став одним з перших у світі, який ратифікував цю угоду. Ми розраховуємо що Україна зробить не тільки свій внесок у боротьбу з глобальною справою, а також зможе отримати інвестиції в енергоефективність, на розвиток відновлювальних джерел енергії, на низьковуглецеві технології, створить зелені робочі місця та досягне декаплінгу економічного зростання, коли ВВП країни зростає, а споживання ресурсів знижується », – йшлося у заяві депутатів, розповів Рябчин.

Реальна загроза

Лідерство США у напрацюванні та популяризації положень Паризької угоди дало сигнал усьому світу про швидку ратифікацію документу. Однак, ухвалення угоди – це лише половина справи. Ідеї, які просували Штати в кліматичний договір, можуть канути в Лету під час напрацювання нових правил та механізмів реалізації Паризької угоди. Важливо якнайшвидше об’єднуватися навколо прогресивних кліматичних механізмів й не дати охочим повернути Кіотський протокол.

Основна загроза на європейському континенті стосуватиметься промисловості ЄС, оскільки вона може зіткнутиися з американськими товарами та послугами, які будуть економічно конкурентнішими завдяки вірогідному скасуванню кліматичної складової в ціні продукції зі США. «Це може обмежити готовність європейських країн просувати вищі ціни, необхідні для скорочення викидів парникових газів швидшими темпами, необхідними для досягнення цілей Паризької угоди», – прогнозує Андрей Марку, старший науковий співробітник Міжнародного центру для торгівлі і сталого розвитку у Женеві.

За даними Bloomberg New Energy Finance, доходи від викидів вуглецю в Європі мали збільшитися майже вчетверо до кінця десятиліття згідно з проектом пропозицій, затверджених країнами-членами ЄС у лютому цього року. Найбільший у світі вуглецевий ринок нарешті мав відродитися, після того як вісім років поспіль намагався виправити ситуацію з надлишком квот.

Марку вважає, що плани Трампа можуть підірвати плани ЄС залишатися амбітними та втримувати ціни. «Сьогодні ми здаємося хоробрими, однак через два роки, коли ми захочемо встановити ціну 20 євро на вуглець у ЄС, вчетверо вищу від сьогоднішньої, компанії почнуть відмовлятися від такої ціни через те, що такого її рівня немає у міжнародних конкурентів», – додає він.

Наразі Паризька угода тільки сигналізує фінансовому ринку, який згодом покаже те, як виглядатиме попит на дозволи, що стосуються викидів парникових газів. Це, в свою чергу, дає можливість спрогнозувати ціну на цей актив у майбутньому, розповів Біллоні голова Center for Blended Values Олександр Сущенко.

Oleksandr Suschenko Oleksandr Suschenko

«Сам вихід США із Паризької угоди дав негативний сигнал, але одночасно з цим міста та штати заявили, що будуть продовжувати й надалі політику скорочення викидів парникових газів», – сказав він.

Сущенко бачить місце України у даній ситуації й пропонує не зупинятися в розвитку кліматичних фінансових механізмів. «Для України важливо, незалежно від цих подій, створювати необхідну інфраструктуру для залучення кліматичних фінансів: систему торгівлі дозволами на викиди парникових газів, біржу, вимоги з нефінансової звітності. Це дасть можливість налагодити доступ до міжнародного фінансового ринку, залучити необхідні ресурси і стати лідером в регіоні завдяки цьому», – пояснив експерт.

Народний депутат Олексій Рябчин також вважає, що перед Україною відкриваються колосальні можливості. «Ми одна з найменш енергоефективних країн Європи, і якщо ми просто виконаємо своє домашнє завдання, можемо досягти гарного мультиплікаційного ефекту для економіки. Треба зайнятися комплексною термомодернізацією комунального сектору, стимулювати промисловість податковими чи митними пільгами на імпортування енергоефективного обладнання, допомогти українському бізнесу розвивати виробництво передових технологій тут в Україні», – акцентує нардеп. На його думку, таким чином ми не тільки скоротимо наші викиди, а й зробимо оселі затишнішими, додамо конкурентоздатності нашій промисловості, створимо зелені робочі місця й долучимо до роботи молодь, для якої важливо, щоб їхні робочі місця були зеленими та сталими.

Екосистемне бачення

Тарас Бебешко, кліматичний експерт та член української делегації на переговорах у Бонні, вважає, що така ситуація відкриває для України низку можливостей. «Вийшовши в активну позицію на подальших переговорах з Паризької угоди, ми можемо зробити реальну заявку на глобальне або як мінімум регіональне лідерство», – повідомив він. Як приклад експерт наводить ініціативу створення регіонального союзу, направленого на вирішення кліматичних проблем, чи виступ з інноваційними пропозиціями з механізмів реалізації Паризької угоди. Власне, Україна вже надала одну інноваційну пропозицію з включення до угоди механізму індексу екологічного балансу.

Taras Bebeshko Taras Bebeshko

Однак, Бебешко звертає увагу, що слова потрібно підтверджувати діями на національному рівні, тобто перетворити екосистему на пріоритет державної політики. «Це не мрія романтика, а жорсткий економічний розрахунок. Вплив екосистемних факторів на економіку буде лише зростати. Вже сьогодні правила СОТ (Світової організації торгівлі – ред.) дозволяють вводити обмеження на імпорт з країн, які не працюють над зменшенням техногенного впливу на природу. Що це може означати? Як втрату низки зовнішніх ринків, так і можливість захистити свій – залежно від того, яку стратегію ми оберемо», – наголошує він.

Шах чи мат?

Немає сумнівів у тому, чи буде діяти Паризька угода, чи ні. Договір став напрацюванням, яке тривало чверть століття, створилося за результатами тривалих переговорів, численних компромісів, аналізів помилок Кіотського протоколу та прогнозів на майбутнє. Світ не піде на новий переговорний процес через рішення Трампа, хоч і може переглянути свої внески в Паризьку угоду.

Вихід США з Паризької угоди – другого найбільшого джерела парникових газів у світі – також може стати стимулом для решти світу докладати більше зусиль для досягнення цілей угоди. Хвиля заяв про підтвердження своїх кліматичних намірів покотилася країнами одразу після заяви Трампа. Новообраний президент Франції Еммануель Макрон переробив передвиборчий слоган президента США у новий мем «Зробимо планету знову чудовою». Він запросив американських до Франції, щоб продовжувати працювати над важливою для людства справою.

У самих Штатах безпрецедентна кількість міст та підприємств заявили, що готові всупереч політиці Трампа й надалі виконувати Паризьку угоду. Про відповідні наміри понад тисячі губернаторів, міст та підприємств США оголосив колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, спеціальний посланець генсека ООН з питань міст і зміни клімату, й передав декларацію до ООН.

Президент Біллони Фредерік Хауге вважає, що майбутнє Паризької угоди – за Китаєм та Індією. Країни, які спочатку займали вичікувальну позицію стосовно договору, буквально були «втягнуті» в неї адміністрацією США Барака Обами. Китай справді підтверджує наміри капіталізувати кошти для виробництва сонячних панелей та вітрових турбін, а також розбудовою схем із застосуванням технології уловлювання та зберігання вуглецю.

Україна також зайняла активну позицію й підтвердила наміри швидкою ратифікацією документу та посиленням національної кліматичної політики. Якщо українська держава збереже нинішній запал та амбіції та працюватиме над їх посиленням, то неодмінно посяде достойне місце серед рушіїв нової епохи в глобальній кліматичній політиці.

Larisa Bronder

larisa@bellona.no