Тетяна Кармелюк

З 8 до 18 травня у німецькому місті Бонн тривали інтенсивні переговори країн-учасниць Рамкової конвенції про зміну клімату ООН. Сторони намагалися узгодити правила Паризької угоди, які заплановано затвердити вже наступного року.

Основне питання, яке цікавило усіх без винятку країн-учасниць – як саме будуть залучені США до міжнародної кліматичної політики за нового президента Дональда Трампа..

Ще до того, як він обраний главою держави, Трамп неодноразово називав зміни клімату «фальшивкою», придуманою Китаєм, і обіцяв вийти з угоди, як тільки переможе на виборах.

Прем’єр-міністр Фіджі Френк Беінімарама, який формально очолив переговорний процес, закликав до солідарності в цьому питанні, зазначивши, що Маямі та Нью-Йорк знаходяться на тих самих шляхах підняття рівня океану, що й Океанія. «Жоден, не зважаючи на те, хто він чи де проживає, не зможе уникнути впливу змін клімату», – наголосив керівник уряду.

Однак, найбільшою загрозою успішності імплементації Паризької угоди, на думку члена офіційної делегації України Тараса Бебешко, може стати не стільки припинення участі США в ній, скільки відсутність сильного лідера.

«Швидка ратифікація Угоди відбулася завдяки тому, що був сильний лідер (США, – ред.). Наразі Євросоюз обрав вичікувальну позицію. За таких умов лідерство можуть перехопити цілком деструктивні учасники, які наполягатимуть на перенесенні механізмів Кіотського протоколу до Паризької угоди», – розповів Бебешко кореспонденту Біллони.

Taras Bebeshko

Проте, експерт оптимістично висловився щодо можливого формування нових коаліцій вже найближчим часом.

Переговорники під час зустрічі намагалися узгодити деталі проведення інвентаризації викидів у 2018 році. Як очікується вона дозволить оцінити прогрес у виконанні Паризьких цілей та перейти до делікатного для багатьох питання фінансування заходів з адаптації. Тим не менше, країни-учасники так чи інакше пов’язують динаміку запланованих заходів з тим, чи продовжить американська сторона бути учасником угоди.

Трампова загроза

Новина про перемогу Дональда Трампа на президентських виборах дещо затьмарила урочистість 22-ї Зустрічі сторін РКЗК ООН у Марракеші, що відбулася в жовтні минулого року, й не тільки через обіцянки Трампа вийти з угоди.

З одного боку, США підписали Декларацію Ферденкса, спільну заяву восьми членів Арктичної ради, у якій фактично визнається Паризька угода. Разом з тим, на переговори у Бонн Трамп символічно відправив лише 7 делегатів проти 44 минулого року.

Незважаючи на це, в численних звітах про підсумки переговорів йшлося переважно про те, що вони пройшли відносно гладко, при цьому нечисленні представники США надзвичайно активно співпрацювали над питаннями угоди, аніж в попередньому.

Перші кроки

Паризька угода містить національно визначені цілі й рамки для міжнародної діяльності у сфері клімату, але багато деталей залишені для подальшого узгодження. Мова йде про так зване «зведення правил» Парижу, яке має прояснити , хто і що має робити, коли і за якої фінансової підтримки.

Потрібно визначати, яким чином країни повинні повідомляти про свої зусилля у сфері пом’якшення наслідків і адаптації, кліматичні фінанси, передачу технологій та нарощування потенціалу. Окрім того, яким чином буде нестися відповідальність за невиконання зобов’язань, та яким чином переглядатимуть колективні зусилля та підвищуватимуть амбіції з плином часу.

Ключові теми – за графіком

За кожною темою сторонам пропонується викласти власні думки протягом вересня 2017 року. Вони будуть зібрані разом в іншій серії документів з метою викладення варіантів проекту тексту у зведенні правил, а також сфер компромісів та незгод.

Учасники переговорів вкотре зберуться на початку листопада (напередодні СОР23 у Бонні) за низкою круглих столів.

Відповідно до традицій переговорів ООН з клімату, вони ведуться згідно окремого зведення правил – Спеціальної робочої групи з Паризької угоди (Ad-hoc Working Group on the Paris Agreement, АРА).

Робота АРА продовжується на рівні робочих груп, де детально розглядається кожне питання відповідно до узгодженого порядку денного. До цього переліку віднесені питання стосовно змісту та розрахунку національних очікуваних внесків;; як сторони будуть прозоро звітуватися стосовно взаємних дій та підтримки; про глобальну інвентаризацію, яка очікується у 2023 році тощо.

Глобальне підведення підсумків

Відповідно до Паризької угоди, сторони мають зібратися у 2023 році для «глобального підведення підсумків», а в подальшому -раз на п’ять років,, для оцінки досягнутого “колективного успіху”. На СОР21 також погодилися здійснити схоже у 2018 році. Проте, конкретні правила та керівні принципи для цієї процедури ще мають бути узгоджені.

Незважаючи на сподівання досягти суттєвого прогресу у виробленні хоча б «заголовків» зведення правил, на цій сесії була сформована  лише «неофіційна записка», в якій відобразилися думки сторін, а не консенсус.

Серед ключових проблемних тем – як оцінювати прогрес у досягненні цілей з адаптації Паризької угоди.

Вуглецеві ринки

Гострим питанням порядку денного у Бонні була формалізація статті 6 Паризької угоди, що охоплює ринкові та неринкові механізми й може служити основою для створення глобальних вуглецевих ринків.

«Шоста стаття – це одна з тих змін, де зійшлися глобальні інтереси і підходи до розвитку країн», – коментує «гарячу» тему Тарас Бебешко. За його словами, значна дискусія цього разу виникла навколо питання допуску зовнішніх оглядачів до процесів, зокрема написання подань, обговорень. Україна разом із Японією, Австралією, Новою Зеландією (ЄС залишався пасивним) виступала за допуск зовнішніх оглядачів до цих процесів.

А от багато країн, зокрема Бразилія та Венесуела, намагалися блокувати весь процес через власні інтереси. Головний смисл цього – це, по суті, підміна положень Паризької угоди інструментами Кіотського протоколу. Найбільше ці країни цікавить механізм чистого розвитку.

Нове дослідження свідчить, що махінації з процедурами Кіотського протоколу, а саме проектів спільного провадження та механізму чистого розвитку, призвели до збільшення викидів СО₂ на 600 млн тонн, а 73% вуглецевих одиниць, випущених після 2013 року, були по суті марними.

Clean Development Mechamism. No overall reduction Credit: Carbon Market Watch Policy Brief · April 2017

Саме тому Бразилія та ще низка країн, які сфальшували додаткові вуглецеві одиниці, намагаються усіма силами домогтися їх перенесення до Паризької угоди.

Кліматичні фінанси

У 2009 році розвинені країни зобов’язалися спільно «мобілізовувати» $100 млрд до 2020 року задля допомоги країнам, що розвиваються, у пом’якшенні наслідків та адаптації до змін клімату. Паризька угода знову визнала важливість вказаних кліматичних фінансів.

Переговори з цього питання зосереджені зазвичай на тому, як враховувати та відслідковувати кліматичні кошти, які країни надали чи отримали. В результаті з’явилася ще одна збірка неофіційних заміток, які складуть основу дискусії на СОР23.

Однією із суміжних напрямків, навколо якого ведуться чимало суперечок, – майбутнє Фонду з адаптації, що є відносно невеликим банком коштів, створеним у 2001 році ще за дії Кіотського протоколу. Фонд надає гранти найвразливішим країнам з метою їх адаптації до наслідків змін клімату.

Хоча в Марракеші було погоджено, що даний фонд має продовжувати функціонувати за Паризької угоди. Однак, сторони не дійшли спільної позиції з питань того, як управляти фондом, здійснювати операції з ним. В результаті був напрацьований лише неофіційний документ з різними пропозиціями та їх юридичним аналізом.

На цьому тлі певним знаком доброї волі стала обіцянка ЄС виділити 800 млн євро на підтримку Тихоокеанського регіону до 2020 року, причому половина коштів призначена для боротьби зі зміною клімату. У спільній заяві з групою країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону ЄС також заявив про виділення 3 млн євро на підтримку головування Фіджі на СОР23.

Рецензування сторін

Важливим етапом зустрічі у Бонні стала серія слухань, під час яких у країн була можливість захищати власні кліматичні плани. Для розвинених країн процес зазвичай суворіший і є менш формальним для країн, що розвиваються.

Спочатку країни представляють дворічні доповіді про свої плани і досягнутий прогрес, потім надаються відповіді на письмові запитання рецензентів, також письмово.. Зрештою, дискусія завершується публічними слуханнями.

Наприклад, представники США під час останніх слухань, де розглядалася тема кліматичних планів нової американської адміністрацій, отримали низку гострих запитань від Китаю та Індії. На репліку про те, що США не зроблять цього року внески у міжнародне фінансування клімату, а також щодо впливу змін клімату на здоров’я, зазначили, що “не мають на місці своїх експертів”.

Прозорість

Ще одним процесом, передбаченим Паризькою угодою, є «розширена основа прозорості», ціллю якої є «побудова взаємної довіри та впевненості , сприяння ефективній імплементації». Цим формалізуються шляхи звітування та перегляду прогресу країн, а також підтримки, яку вони надають іншим.

Оскільки керівні принципи для цієї цілі передбачається розробити до кінця СОР24 у 2018 році, то на цьогорічному СОР23 цьому має бути приділено достатньо уваги.

Разом з цим сторони переговорів все ще намагаються досягти достатньої гнучкості вимог, які стосуються прозорості та звітування, і щоб вони одночасно не ставали додатковим тягарем для країн, що розвиваються.

«Рятувальний трос»

Під завісу переговорів група 48 найбідніших країн виступила із закликом до посилення Паризької угоди. Учасники Форуму кліматичної вразливості (Climate Vulnerable Forum) назвали угоду «рятувальним тросом» та закликали інші країни дотримуватися визначеного шляху із гранично можливого підвищення температури в 1,5°С. «Без посилення кліматичних заходів жодна країна не стане могутнішою», – сказав комісар зі змін клімату Філіпін Емануель Гузман, нагадавши передвиборче гасло Дональда Трампа.

Одним із суперечливих питань на переговорах цього року став корпоративний конфлікт інтересів. Частина країн, що розвиваються, (під головуванням Еквадору) неодноразово наголошували на запровадженні жорсткіших правил, які б забороняли компаніям (і, зрештою, усім іншим учасникам, що не є сторонами ПУ), що заробляють на викопному паливі, мати вплив на переговори.

Поміж тим, у порядок денний не потрапила складна тема витрат та збитків, а вразливі країни продовжували акцентувати на важливості її розгляду в рамках СОР23. Виконавчий комітет Варшавського механізму з відшкодування втрат і збитків, погоджений на СОР19 в 2013 році, збирається у жовтні цього року, щоб удосконалити свої плани на найближчі роки.

Зазираючи в майбутнє

Вагомою кліматичною подією буде щорічний Діалог з питань клімату в Петерсбергу, Німеччина, після чого за тиждень відбудеться зустріч країн Великої Сімки. Саміт ЄС-Китай 2 червня також матиме високо на порядку денному кліматичні питання.

Основні надії спрямовані на СОР23, який, можливо, впорядкує амбіції країн, проте можливо і навпаки – ще більше розпалить дискусію. В підсумку стане зрозуміло: або ми залишаємося з позавчорашніми інструментами Кіотського протоколу, або рухаємося далі, з врахуванням динамічних змін у межах Паризької угоди.