News

Приховані наслідки Brexit у сфері кліматичних фінансів

ThinkStock Evgeny Gromov
ThinkStock Evgeny Gromov

Publish date: July 6, 2016

Written by: Larisa Bronder

В продовження тематики Brexit і кліматична політика пропонуємо вашій увазі статтю Олександра Сущенка, Олега Гичка і Андрія Гонти.

“Найбільший ворог криється там, де ти його будеш шукати в саму останню чергу…”

Юлій Цезарь, 75 р. до н.е.

В очікуванні дива

Протягом останніх місяців питання референдуму у Великій Британії стосовно виходу з ЄС перебувало в центрі уваги світових інформаційних агентств та видань. В багатьох випадках мова йшла про можливі мотиви, які будуть лежать в основі остаточного рішення “за” чи “проти” і мало хто до кінця намагався з’ясувати економічні та фінансові наслідки позитивного результату волевиявлення громадян.

І от після 23 червня всі, затамувавши подих, очікували на результати референдуму у Сполученому Королівстві. Вже після попередніх результатів стало очевидним, що перспектива зменшення кількості країн-членів ЄС обирає чіткі контури.

І якщо очевидні фінансові наслідки, які проявляються у падінні обмінного курсу національної валюти, ціни на акції компанії та індексів на фондових біржах, одразу проявилися, то фінансові наслідки в енергетичній, а особливо у сфері захисту клімату, залишилися висвітленими в меншій мірі.

 Що таке EU ETS (EU Emission Trading System) и чим вона приваблива для корпоративного сектору?

Внаслідок посилення екологічних ризиків та необхідності побудови ефективного механізму протидії зміні клімату світова спільнота, починаючи з 1972 року, намагалася знайти набір інструментів, який би дозволив не тільки боротися з вищезазначеними ризиками, а задовольнив інтереси всіх учасників економічних відносин. Довгий час існували податки, які дозволяли прямо або непрямо регулювати викиди парникових газів. Проте у даного інструменту є декілька основних недоліків. По-перше, він не дає можливості акумулювати необхідну кількість фінансових ресурсів для скорочення необхідної кількості викидів парникових газів. Зокрема, найбільший показник можна спостерігати у Швеції, де обсяг таких податків у 2014 році не перевищують і 2% від ВВП[1]. Проте навіть декілька відсотків у світовому масштабі не зможуть покрити потреби у фінансових ресурсах вимірюються трильйонами. По-друге, для компаній-платників податку, цей інструмент носив лише негативний відбиток, оскільки означав пасив.

До цього також слід додати проблеми з корупцією в окремих країнах, яка просто не дозволятиме бачити реальні результати витрачання коштів і з урахуванням проблем буде ставити під сумнів ефективності використання такого інструменту взагалі.

Тому потреба весь час була у ринкових інструментах, які б дозволили заохотити компанії та фінансовий ринок вкладати кошти в скорочення викидів парникових газів. І тільки з підписанням Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату з’явилися ринкові інструменти, які дозволяють не тільки на рівні держави, а й на рівні компаній активно скорочувати викиди парникових газів. Одним з інструментів досягнення цілей скорочення викидів парникових газів було передбачено систему торгівлі дозволами на такі викиди (Директива 2003/87/ЕС). Саме в межах ЄС на законодавчому рівні було створено першу подібну систему, яка на сьогоднішній день охоплює 31 країну (окрім 28 країн ЄС додатково входять ще Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія). При цьому до системи входять понад 11 тис. інсталяцій (джерел викидів), які відповідають за майже 45% загальних викидів.

Даний інструмент дає можливість одним компаніям у випадку нестачі дозволів на викиди придбати їх на ринку у тих, хто має можливість скоротити ці викиди за найнижчою ціною або у кого вони є у надлишку. З точки зору компанії такі дозволи можуть розглядатися як активи. Зокрема, Міжнародний комітет зі стандартів бухгалтерського обліку (IASB – International Accounting Standards Board) вже надав свої рекомендації щодо обліку відповідних сертифікатів/дозволів, проте залишив багато простору для творчого підходу спеціалістам даної галузі.

Проте найбільш вагомим моментом є можливість такі активи використовувати в якості вагомого аргументу у переговорах компанії з представниками фінансового ринку, які, очікуючи підвищення ціни на такі дозволи у майбутньому (а відповідно і попиту на них), можуть застрахувати себе від можливих ризиків та заробити на різниці. У відповідь же, компанії матимуть можливість знизити вартість кредитних ресурсів та привабити “зелені інвестиції” при наявності відповідних гарантій проти екологічних та кліматичних ризиків. Також у зв’язку із посиленням уваги акціонерів та фінансових наглядових органів до ступеня розкриття кліматичних та екологічних ризиків компанії змушені більше увагу приділяти не тільки наявності необхідного “хеджу”, а й підготовці відповідних звітів, які дозволять в повній мірі розкрити “приховані” для сторонніх осіб загрози.

Окрім цього, даний актив є основою для розвитку фінансового ринку, який не тільки з радістю готовий надати кошти під проекти у сфері скорочення викидів парникових газів та розвиток відновлюваної енергетики, а й отримує можливість розвивати та використовувати специфічні фінансові інструменти (наприклад “зелені облігації” або Green Bonds). І саме головне, надати можливість для подальшого розвитку ринку похідних фінансових інструментів, особливо тих, які базуються на продажу майбутніх потоків по запланованим проектам (як, як наприклад, CDO – Collateralized Debt Obligations або забезпечені боргові зобов’язання).

 Сполучене Королівство може втратити позиції в кліматичних фінансах

Саме тому є необхідність у висвітленні питань, які залишилися поза увагою більшості вітчизняних видань і стосуються енергетичної політики та проблеми захисту клімату.

Так, якщо ще у березні іноземні аналітики були оптимістичні стосовно відсутності або наявності мінімальних наслідків, то вже статті у червні не носили заспокійливого характеру. Експерти одностайно вважають, що необхідність забезпечення інтеграції з єдиним енергетичним ринком ЄС окрім зниження витрат виробників електроенергії дозволить зміцнити енергетичну безпеку країни.

Важливим є той факт, що більшість інвесторів “зелених проектів” – це інвестори з-за океану, для яких коливання обмінного курсу і його падіння майже на 10% тільки за перші дні після проведення референдуму вже створили суттєві валютні ризики.

Очевидними є втрати інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, де тільки у 2014 році Європейський інвестиційний банк надав 7 млрд. Євро фінансових ресурсів. Також під загрозою опиняються інвестиції в проекти, які призначені для побудови мереж для постачання енергоносіїв з ЄС, що буде означати, як вже зазначалося вище, підвищення ризиків енергетичної безпеки Сполученого Королівства[2].

Рис. Ціна на EUA (European Emission Allowances) на ринку ЄС, Євро за тону.

Джерело: дані EEX. Available at: http://www.eex.com/de/marktdaten/umweltprodukte/spotmarkt/european-emission-allowances#!/2016/06/27

В частині питань захисту клімату Сполучене Королівство відіграє важливу роль на ринку дозволів на викиди парникових газів, відповідаючи майже за 13% загальних обсягів викидів. Навіть сама перспектива виходу цієї країни з EU ETS була оцінена миттєво на ринку і ціна на дозволи почала своє падіння через побоювання інвесторів у зменшенні попиту на ринку (див. рис. 3). Разом із тим, вихід з єдиного ринку торгівлі дозволів на викиди парникових газів сильно вдарить по інвестиційній привабливості Лондона, оскільки в такому разі ринок національний буде менш привабливим у порівнянні із ринком ЄС, де і перспективи зростання попиту, і ціни на дозволи будуть більше оптимістичними.

Оскільки ринок є доволі чутливим утворенням, то вже навіть в день оголошення результатів відбулося стрімке падіння ціни на EUA з 5,6 Євро за тону до 4,9 Євро за тону, падіння продовжилося вже в понеділок 27 червня, коли була пробита позначка у 4,8 Євро за тону викидів парникових газів.

Враховуючи негативний тренд на ринку первинного активу, перші відгуки інвесторів після оголошення результатів волевиявлення громадян Сполученого Королівства засвідчили існування реальної загрози відтоку “зелених” інвестицій та кредитних ресурсів.

Окрім цього відбулося і падіння рейтингів ESG (Environmental, Social and Governance) не тільки країни в цілому, а й окремих компаній. Причина криється саме у зростанні побоювань інвесторів і кредиторів через можливість відмови Великої Британії від імплементації Директиви 2013/34/ЄС, яка зобов’язує великі компанії розкривати екологічні, соціальні та управлінські ризики. Наслідком може бути не тільки подальше падіння ціни акцій компаній, а й підвищення вартості капіталу для таких компаній і країни на ринку.

Зокрема, за свідченням компанії Sustainalytics, загроза зміни правил та норм у сфері вторинної переробки матеріалів, забруднення навколишнього середовища є високою, що впливає на зростання ризиків. По іншим семи складовим рейтингів (зміна клімату, людський капітал, стандарти якості продукції, здоров’я та безпека, корпоративне управління, права інтелектуальної власності та винагородження керівництва компаній) ризики є також але вони поки знаходяться на низькому рівні[3].

Ще більш значними наслідки можуть бути, якщо врахувати ринок кредитних деривативів, де фактично, функціонує мультиплікативний механізм – збільшення ризику неповернення позикових коштів призводить до зростання вартості захисту на випадок банкрутства позичальника (базисні пункти по CDS – Credit Default Swap, кредитно-дефолтний своп), а в результаті цього можна буде спостерігати подорожчання вартості ресурсів під час наступного запозичення чи випуску боргових цінних паперів.

Пацієнт скоріше живий, ніж мертвий …

Очевидно, що негативні економічні наслідки в енергетичній сфері та сфері захисту клімату вже зараз змушують задумуватися компанії та представників фінансового ринку про необхідність як мінімум збереження цих можливостей навіть у випадку виходу Великобританії з ЄС.

Так, окрім потенційного скорочення фінансування проектів у сфері розбудови енергетичної транспортної інфраструктури за рахунок фондів та ресурсів ЄС, під загрозою може опинитися й енергетична безпека Сполученого Королівства, оскільки левова частка енергоресурсу імпортується з території ЄС.

На тлі заяв американських інвестиційних компаній про можливе подорожчання нафти до 65-85 доларів за барель російський «Газпром» намагатиметься використати BREXIT для реалізації газопроводу «Північний потік-2». З Росії вже чутно заклики про можливість продовження труби до берегів Великобританії…

Проте найбільш відчутного впливу можна очікувати саме у сфері кліматичних фінансів, оскільки вихід з ЄС і вихід з Європейської системи торгівлі дозволами на викиди парникових газів (EU ETS) означатиме втрату величезного ринку. В такому разі інвестиційна привабливість Лондона у порівнянні з ЄС буде набагато меншою, що може призвести до відтоку інвестиційних та кредитних ресурсів.

Окрім цього побоювання інвесторів стосуються і потенційних проблем з імплементацією Директиви ЄС 2013/34/ЄС, яка зобов’язуватиме великі компанії розкривати свої екологічні, соціальні та управлінські ризики. В результаті чого потенційні інвестори чи кредитори не будуть спроможні адекватно оцінити ризикованість своїх вкладень, а відповідно можливість до ступу до відносно дешевих кліматичних фінансів також буде під питанням.

Іншим наслідком неповного розкриття нефінансових ризиків можна було б спостерігати у випадку з ESG рейтингами не тільки самої країни, а й компаній. Як з’ясувалося, цілі ЄС у деяких сферах (наприклад, енергетичної політики, політики захисту навколишнього середовища та боротьби зі зміною клімату) є амбітнішими, що одразу робить його більш привабливим для інвесторів та кредиторів у порівнянні із Сполученим Королівством. Все це може позбавити Сполучене Королівство можливості в повній мірі розвивати відновлювану енергетику та проваджувати проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів – забезпечити виконання своїх зобов’язань по захисту клімату, які держава взяла на себе за Паризькою Кліматичною Угодою.

Олександр Сущенко, Університет Віадріна (м. Франкфурт, Одер), ESG Bildung Verein (м. Берлін), Centre for ESG Economics (м. Київ)

Олег Гичка, Рада зовнішньої політики «Українська призма»

Андрій Гонта, консалтингова компанія BFSE, компанія Green Trade House

[1] Дані Євростату. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/web/environment/environmental-taxes/database

[2] The six dangers that Brexit poses to renewables. Available at: https://www.environmental-finance.com/content/analysis/the-six-dangers-that-brexit-poses-to-renewables.html

[3] Environemntal Finance. Available at: https://www.environmental-finance.com/content/news/brexit-to-hit-air-pollution-and-recycling-policy.html