Посланець з питань зміни клімату відзначає обидві країни за субсидування галузі викопного палива та каже, що Велика Британія втратила свою позицію лідера в боротьбі з глобальним потеплінням

Посланець у питаннях боротьби зі змінами клімату Пан Ґі Муна звинувачує Велику Британію та Німеччину у відступі від духу Паризької кліматичної угоди через субсидування галузі викопного палива.

Мері Робінсон, колишній президент Ірландії та надзвичайний посланець ООН з питань глобального потепління та Ель-Ніньо, сказала, що мусила висловити свою думку після того, як Німеччина пообіцяла компенсацію за вугільну енергію, а Велика Британія надала податкові канікули для компаній, що видобувають нафту та газ.

Уряди в Парижі минулого року не лише пообіцяли поступово відмовитися від викопного палива в довготерміновій перспективі, але й зробити так, щоб потік коштів відповідав зменшенню викидів парникового газу.

«У 2015 р. вони [уряд Британії] запровадили нові податкові канікули для компаній, що видобувають нафту й газ, які в період між 2015 і 2020 рр. коштуватимуть британським платникам податків мільярди, однак у той же час вони зменшили фінансування поновлюваних енергоресурсів і енергоефективності», – повідомила вона виданню The Guardian.

«Це прикро. Це зовсім не в дусі Паризької угоди. У багатьох відношеннях Велика Британія була справжнім лідером [у питаннях глобального потепління]. Сподіваюся вона стане справжнім лідером знову. Однак це станеться не зараз».

Уряд Терези Мей почав гостро критикуватися вдома та за кордоном за своє лідерство в питаннях глобального потепління після того, як він ліквідував Міністерство енергетики та змін клімату. Основні фігури, як от Секретар ООН з питань зміни клімату, закликали Велику Британію не відмовлятися від свої обіцянок, що стосуються клімату, після виходу з ЄС. «Ми повинні пам’ятати, що голосування про вихід з ЄС не стосувалося змін клімату», – сказала Крістіна Фігерас.

Робінсон сказала, що хоча Німеччина й вжила певних позитивних заходів, наприклад, допомагає країнам, що розвиваються, у питаннях зміни клімату, вона все ж подавала суперечливі сигнали.

«Німеччина повідомляє, що планує завершити субсидування вугільної промисловості до 2018 року, одна її уряд також впроваджує нові механізми, що сплачують електроенергетичним компаніям за їх можливість постійно постачати електроенергію, навіть якщо це форми постачання енергії, що забруднюють середовище, як-от дизельне паливо та вугілля», – каже вона. Вона закликала Німеччину взяти на себе реальні зобов’язання щодо припинення видобування вугілля.

Однак вона зазначила, що критика не обмежується цими двома країнами. «Ми хочемо, щоб усі країни припинили субсидування [викопного палива]”, – зазначила вона.

Робінсон проводить втручання в групі міжнародних державних діячів і жінок, що складається з неї самої, Кофі Аннана та Десмонда Туту, відомих як «Старійшини». Вони заявили, що мають «серйозні занепокоєння» щодо дій лідерів із часу Паризької угоди в грудні минулого року.

Вони попереджають, що президенти та прем’єр-міністри у всьому світі приймають рішення щодо інвестування. «Деякі держави навіть збільшують субсидування виробництва викопного палива. Це погано. Хоча всім країнам потрібно діяти, індустріалізовані та заможні держави мають показати приклад».

Група каже, що обіцянка Великої Сімки в травні поступово скоротити «неефективне» субсидування викопного палива до 2025 року була «надто розмитою», а саміт у Японії не зміг вжити заходів щодо завершення субсидування.

Вони також зазначили, що урядам потрібно прийняти програму виплат за викиди СО2 в атмосферу. Ернесто Седільо, один із членів групи та колишній президент Мексики, сказав: «Уряди та компанії можуть вдавати, що ставляться до переходу на вуглецеву нейтральність позитивно, однак потрібен економічний імператив, який змусив би відкинути старі моделі та перейти на екологічно збалансовані інвестиції: стимулом можуть бути виплати за викиди СО2 в атмосферу».

Крім того, Старійшини зазначили, що вони стурбовані тим, що 10 найбільших у світі джерел викиду парникового газу ще не ратифікували Паризьку угоду. США та Китай пообіцяли ратифікувати угоду цього року, але вона набуде чинності лише тоді, коли її ратифікують 55 країн, що становитиме щонайменше 55 відсотків світових викидів.

Імовірний кандидат у президенти США від Республіканської партії, Доналд Трамп, сказав, що спробує відмовитися від угоди, однак Робінсон зазначила, що її вже ратифіковано США в цьому році. «Відмова від неї буде тривалим і складним процесом. Я щиро сподіваюся, що ми не зіткнемося з цією проблемою».

Однак Хілларі Клінтон була б добрим кандидатом у питаннях клімату, оскільки Берні Сандерс підштовхнув її прийняти амбітні програму щодо зміни клімату», – каже він.

Робінсон розповіла, що недавно була в Ефіопії та на власні очі бачила, як зміни клімату, спричинені людиною, посилюють дію природних кліматичних явищ, як-от Ель-Ніньо, що спричиняє посуху в одних частинах світу та повені в інших. “Я бачила стільки дітей, що недоїдають. Це неприпустимо».

Представник уряду відзначив: «Протягом майбутніх десятиліть нам потрібні будуть нафта й газ, які будуть частиною ширшої енергетичної суміші, до якої також входять ядерна та відновлювальна енергія. Ми згортаємо найбруднішу форму виробництва електроенергії, вугілля, і натомість заохочуємо інвестиції в постачання низьковуглецевої її форми. Таким чином ми зможемо надавати безпечну та доступну енергію по всій країні».

Переклад за матеріалами статті Adam Vaughan яка вперше з’явилися у виданні The Guardian