Якою має бути політика сталого розвитку міст?

Bellona_Norwegian_Ukrainian_flags Credit: Bellona

Олег Савицький

Глобальна трансформація транспорту та енергетики в бік беземісійних технологій, що розпочинається в світі, створює нові можливості економічного розвитку для міст, а також дозволяє вирішувати проблеми, які накопичувалися в містах десятиліттями – зокрема з якістю повітря та негативним впливом забруднення на здоров’я мешканців. Тим не менш, щоб позитивні зміни відбулися, потрібні нові підходи до управління інфраструктурою та міським розвитком.

Своїм досвідом у впровадженні таких підходів, а також інноваційними рішеннями для подолання проблем забруднення повітря та змін клімату, експерти з Норвегії та України поділилися на п’ятому Форумі “Енергетичний та кліматичний діалог”, що проходив 12 грудня в Києві. Учасникам форуму також були представлені інноваційні проекти та програми, які спільно впроваджують екологічне об’єднання Bellona та муніципалітет Осло.

Осло – зелена столиця Європи

Столиця Норвегії Осло – це одне з міст Європи з сильною та кліматичною політикою, де послідовно впроваджуються заходи з адаптації до змін клімату та скорочення викидів парникових газів. Щороку Європейською Комісією проводиться конкурс “Зелена столиця Європи” в якому можуть приймати участь європейські міста з населенням понад 100 000 людей. В цьому році цей статус виграло Осло і стане Зеленою столицею Європи в 2019 році.

Серед критеріїв за якими Осло вийшло в лідери – транспорт, впровадження інноваційних “зелених” рішень, якість повітря, біорізноманіття та зелені зони, переробка відходів. Про те, що робить це місто лідером в кліматичній політиці які заходи впроваджує муніципалітет Осло на місцевому рівні, розповів радник Bellona Оскар Нья.

Oskar Njaa Оскар Нья Credit: Bellona

За словами експерта, головними аргументами на користь того, що Осло має стати Зеленою столицею Європи на 2019 рік, були ефективна боротьба з забрудненням повітря, якісний громадський транспорт та добре налагоджена система поводження з відходами. Але найбільше місто відзначилося масовим поширенням електромобілів.

“Осло – це електромобільна столиця світу, оскільки близько 30% всіх нових автомобілів, проданих в місті в 2017 році є електричними. Метою муніципалітету Осло є подальша стимуляція переходу на електротранспорт, тому розширення ринку приватних електромобілів – це лише початок”, – сказав Оскар Нья.

Утилізація відходів є ще одним з напрямів, в яких в Осло все дуже добре. Місто має досконалу систему роздільного збору та переробки відходів. Метал, скло, пластик, папір замість звалищ відправляються одразу на переробку, органічні відходи також збираються окремо. Харчові відходи використовуються для виробництва біопалива, на якому в Осло працюють міські автобуси.

“Громадський транспорт є дуже розвиненим в Осло, що підтверджується оцінкою Європейської Комісії, згідно якої 90% людей в Осло мають дуже хороший доступ до громадського транспорту, що допомагає нівелювати необхідність мати власний автомобіль. Менше приватних автомобілів, менше шуму, менше забруднення повітря. Всі ці речі пов’язані”, – зазначив Оскар Нья.

За його словами, муніципальні програми та інноваційні рішення впроваджуються найбільш активно в тих сферах, де місто має найбільші проблеми. Забруднення повітря є однією з основних проблем в Осло. За статистичними оцінками, забруднення повітря в Осло вбиває майже 200 осіб кожен рік, тому місто щорічно втрачає чимало здорових років життя своїх громадян.

“Справа в тому, що в Осло має особливе розташування. Осло оточене гірськими масивами, і особливо в холодні зимові часи це погіршує проблеми із забрудненням повітря. Через це забруднення накопичується над містом коли немає вітру. У зимовий час вітер менше дує над Осло, що є великою проблемою. Є дні, коли забруднення дуже погане, і місцева влада попереджає людей не проводити занадто багато часу на вулиці”, – пояснив радник Bellona.

Вид на Осло з боку гавані. Вид на Осло з боку гавані. Credit: Greenport.com

Окрім особливостей географічного розташування, основною причиною проблеми забруднення повітря в місті є викиди від транспорту, що спалює викопне паливо. Тому більшість рішень, що впроваджуються місцевою владою, пов’язані з транспортом.

“Дві третини викидів СО2 також припадає на транспортний сектор. Отже, викиди CO2 і забруднення повітря пов’язані. Тому, якщо ви зможете вирішити проблему забруднення повітря, це також дозволить скоротити викиди CO2”, – відзначив пан Оскар.

 

Ефективна транспортна політика

Одним з рішень, ефективність якого було доведено в ході випробувального проекту в Осло – це обмеження максимальної швидкості в місті. Випробування показало, що зниження максимальної швидкості з 80 км/год до 70 км/год зменшує кількість токсичних забруднюючих речовин, що потрапляє в повітря з викидами автомобілів. Ефект був достатньо значним, для того щоб ініціювати зміни в законодавстві. Тепер таке обмеження швидкості може вводитися взимку, в періоди коли проблеми із забрудненням повітря погіршуються.

“Існує ще один спосіб вирішити цю проблему в найгірші дні взимку – це тимчасова заборона на дизельні транспортні засоби. Причина полягає в тому, що дизельне пальне в порівнянні з бензином призводить до більшого забруднення на місцевому рівні, хоча дизельні автомобілі, як правило, виділяють менше CO2”, – розповів експерт.

Причина того, що таке обмеження випробовувалося в Осло і тепер є частиною загальної практики в Норвегії, полягає в тому, що з’явилась можливість прогнозувати, коли в певному місці погодні умови будуть холодні та з невеликим рухом повітря.

“Ви отримуєте 24-годинне попередження через публічні заяви та засоби масової інформації. Після цього слід утриматися від користування дизельними автомобілями в певний період, наприклад 6 ранку та 22 вечора. Звичайно, це не стосується екстрених служб та спеціальних транспортних засобів, які працюють на дизелі”, – пояснив пан Оскар.

В'їзд на платну дорогу В'їзд на платну дорогу Credit: Bellona

Ще одним методом, є дорожні збори при в’їзді на певні ділянки доріг. На відміну від України, де немає платних доріг, в Норвегії вони досить поширені. Цей метод полягає в тому що, при потребі пересуватися в межах Осло на машині, прибуваючи з-за меж міста, ви повинні сплатити дорожній збір. Це реєструється автоматичними системами, які зчитують мікрочіпи, які встановлені всередині кожної машини. На думку експерта це має переконати людей, що особистий автомобіль може бути не найкращим способом потрапити в місто і краще вибирати громадський транспорт.

“Це також дає можливість диференціювати між дуже забруднюючими машинами, менш забруднюючими транспортними засобами та автомобілями з нульовим рівнем викидів. Таким чином, система побудована на тому, що найбільш забруднюючі транспортні засоби є найбільш дорогими для проїзду через ці дорожні станції. В’їзд безкоштовний для електромобілів, звичайна ціна для бензинових автомобілів та дорогий в’їзд для дизельних. Для важкого транспорту встановлюється особливо велика ціна”, – сказав Оскар Нья.

Місто для велосипедистів

Широке використання велосипедів замість автомобілів в Осло вирішує багато проблем: це рішення для проблеми заторів, важкого трафіку в години пік, зменшення забруднення повітря, а також нульові викиди двоокису вуглецю. Саме тому розвиток велоінфраструктури є важливим елементом транспортної політики в Осло.

“На муніципалітет зараз впливає політика та позиція Партії Зелених, депутати якої увійшли до міської ради кілька років тому. Тепер муніципалітет зосереджується на розбудові мережі велосипедних доріжок, створюючи стимули до використання велосипедів по всьому місті. Нинішня влада ставить за мету значно збільшити частку велосипедів в міському транспорті до 2025 року. Більше велосипедів – це офіційна стратегія муніципалітету”, – відзначив пан Оскар, додаючи що така політика знаходить широку підтримку серед населення: “Люди все в більшій і більшій мірі використовують свої велосипеди круглий рік, незважаючи на погодні умови, які ви можете собі уявити в Норвегії: сніг, вітер, холод. Це дуже хороший знак”.

Для тих, хто не має власних велосипедів, але також хотіли б часто використовувати велосипед, в Осло існують громадські станції оренди велосипедів, які є дуже поширеними і загальнодоступними.

Громадські велосипеди в Осло Громадські велосипеди в Осло Credit: VisitOslo.com

“Одна з таких систем це CityBike. На практиці ви платите дуже невелику суму грошей щороку, і ви можете використовувати ці велосипеди як вам потрібно між 6 ранку і 12-ї ночі, починаючи з квітня і до осені, коли випадає сніг”, – розповів радник.

Одним зі способів визначення ефективності заохочувальних заходів для велосипедистів є встановлення електронних лічильників по місту, які рахують скільки велосипедів проминають поруч. Ці системи розрізняють людей, які прогулюються, і велосипеди, дозволяючи збирати та аналізувати статистку – наскільки збільшився потік велосипедистів, які він розподілений по годинам доби і взагалі в часі.

Електрифікована гавань та чисте будівництво

Одним з проектів спрямованих на скорочення забруднення повітря в Осло, в якому приймає участь Bellona, є ініціатива Shore Power, яка ставить на меті скоротити забруднення повітря від кораблів що перебувають в міській гавані.

“Однією з найбільших проблем в Осло, коли справа доходить до забруднення повітря, є круїзні судна, які прибувають до причалу у міській гавані. Вони викидають стільки ж забруднюючих речовин скільки 13 000 машин щодня. Логіка полягає в тому, що коли кораблі пришвартовані, вони повинні використовувати чисту електроенергію що надається портом, замість того, щоб тримати свої двигуни увімкненими та забруднювати повітря викидами від спалення викопного палива”, – пояснив Оскар Нья.

Електрифікована гавань Електрифікована гавань Credit: Bellona

Портами в Норвегії володіють муніципалітети, тому запровадити там системи електрифікації – це в основному політичне рішення. Метою такої ініціативи в Осло є зробити гавань електричним хабом не тільки для круїзних суден або місцевого судноплавства, яке забезпечує сполучення з сусідніми островами, але також створити там зарядні станції доступні для приватних власників автомобілів, електричних автобусів та вантажівок.

За словами радника Bellona, наразі основною задачею ініціативи Shore Power є залучення інвестицій в необхідне обладнання для суден, переважна більшість яких зараз не має технічної можливості підключатися до мереж гавані та використовувати чисту електроенергію. Згодом компанії зможуть заощаджувати гроші за рахунок такого підключення, але на початку потрібні суттєві інвестиції в переобладнання кораблів або будівництво нових для використання берегової електричної інфраструктури.

Саме нестача приватних інвестицій є стримуючим фактором, оскільки для міста створення такої інфраструктури було б вигідним і може окупитися протягом декількох років. На його думку, щоб створити умови для інвестицій в переобладнання та електрифікацію суден, місту потрібно впроваджувати нові правила в гавані. Така політика надасть жителям та гостям міста можливість відчути свіжий морський бриз без токсичних викидів з корабельних труб.

“Концепція полягає в тому, щоб змусити забруднювача платити і надати переваги тим, хто робить вибір на користь електрифікації. Ті кораблі, які не матимуть можливості використовувати електроенергію з берега, будуть змушувати платити більш високу ціну за те, щоб швартуватися в гавані”, – відзначив пан Оскар.

Ще одною програмою на муніципальному рівні, до якого долучається Bellona – це усунення викидів в повітря від будівельних майданчиків. В Осло, як і по всьому світу, на будівельних майданчиках для живлення обладнання використовуються дизель-генератори. Вони живлять освітлення майданчиків та техніку будівельників, але також продукують при цьому викиди сажі та інших забруднюючих речовин у повітря. Щоб мінімізувати забруднення повітря при будівництві місто прагне обмежити їх використання.

“Те, що ми почали робити – це встановлення сонячних батарей на будівлях, коли каркас вже готовий. Сонячна енергія дозволяє виконувати роботи на будівельному майданчику, на додаток панелі залишаться на будівлі після завершення проекту і зможуть забезпечувати енергією будь-який бізнес або підприємство, який отримає ці нові приміщення”, – сказав Оскар Нья.

Підводячи підсумки свого виступу, радник Bellona підкреслив важливу роль ініціатив на місцевому рівні для подолання глобальної проблеми змін клімату: “Місцева влада не може перебирати на себе всю відповідальність за екологічну політику та запобігання змінам клімату від національних органів влади. Але місцеві політики можуть ставити більш амбітні цілі – це можливість, яку ми маємо в Норвегії, вона і існує в Україні та всюди в світі. Роль місцевої влади може бути дуже важливою у впровадженні політики сталого розвитку. Це те повідомлення яке я хотів до вас донести”.

Чому майбутнє за електромобілями?

Про те, чому електромобілі стають все більш популярними в Норвегії і куди загалом прямує ринок беземісійних авто, розповів Столе Фріделунд старший коммунікаційний радник Норвежської Ассоціації електротранспорту. Асоціація була заснована ще 23 роки тому і наразі є найбільшою в світі організацією власників електромобілів.

Столе Фріделунд Столе Фріделунд Credit: Bellona

“Коли я починав працювати 4,5 роки тому в нас було троє постійних штатних співробітників. Тепер нас 16 і штат продовжує рости. Те саме відбувається з ринком електромобілів. На сьогодні ми маємо близько 135 000 електромобілів на норвезьких дорогах, окрім цього ми маємо близько 65 000 гібридних авто”, – сказав Столе Фріделунд, додаючи: “Два з половиною роки назад ми святкували збільшення кількості електромобілів на дорогах Норвегії до 50 000. За два роки їх кількість більше ніж подвоїлася. Ніхто не думав, що ми зможемо просунутися так далеко за такий короткий час”.

За його словами електромобілі Норвегії вже пройшли стадію поширення серед інноваторів та вийшли на масовий ринок: “За даними на 3 грудня цього року електромобілі отримали 20% ринку. Якщо ви додасте гібриди, то це майже 40%. Кожні чотири з десяти нових автомобілів мають електричний роз’єм та можуть пересуватися з нульовими викидами”.

За даними Асоціації, частка електромобілів серед продаж в муніципалітеті Осло, більша ніж в середньому по країні та складає 30%, а разом з гібридами перевищує 50%.

“На сьогодні серед загальної популяції автомобілів в Норвегії вже 5% є електрокарами, не рахуючи гібридні авто”, – сказав пан Столе і наголосив на важливій ролі стимулюючої політики: “У 2010 році частка електромобілів в продажах складала 0%, тому я б сказав, що розвиток ринку був фантастичним. Це показує, що можна зробити з правильною політикою”.

Соціологічне опитування проведене на замовлення Норвезької Асоціації електротранспорту в цьому році показало, що 82% людей купують електромобілі на заміну дизельного або бензинового автомобіля. Найбільша кількість респондентів серед причин свого вибору відзначили зниження експлуатаційних витрат, безкоштовний в’їзд на платні дороги, а також прагнення зменшити шкоду для довкілля.

На норвезьких дорогах На норвезьких дорогах Credit: Norwegian EV Association

Пан Столе нагадав, що цього року в Норвегії на національному рівні була встановлена мета перейти на 100% електромобілів у нових продажах в 2025 році: “Це звучало в комунікаціях як заборона двигуна внутрішнього згоряння, але реальний сенс полягає в тому, що коли ви захочете придбати нову машину, автомобіль на викопному паливі буде настільки дорожчим, що ви навіть не будете розглядати такий варіант. Це справжнє повідомлення і лише через кілька років усі нові автомобілі будуть з нульовими викидами”.

В якості підтвердження переваг електромобілів для захисту клімату та довкілля, він послався на недавнє дослідження проведене організацією Transport&Environment, яке показало що навіть якщо користуватися електромобілем в Польщі заряджаючи його від мережі, де домінує вугільна енергетика, викиди протягом всього життєвого циклу будуть на 25% менші ніж у випадку машини з двигуном внутрішнього згоряння.

Електромобілі в Норвегії тепер купують пересічні люди, і за спостереженнями Асоціації вони дуже задоволені своїми машинами. Соціологічне дослідження також показало, що норвежці в масі усвідомлюють те, що електромобілі є більш дружніми для довкілля, а після того як вони купують електромобіль, вони стають ще більш обізнаними в питаннях клімату та охорони довкілля.

“Ми розвинули ринок електромобілів без створення великої інфраструктури зарядних станцій. Тому немає причин не починати продавати електромобілі, бо якщо ви створюєте ринок електромобілів, ви також створюєте попит на зарядні станції. Так і сталося в Норвегії”, – наголосив норвезький експерт.

Тепер в країні є близько 9 000 публічно доступних точок підключення для електромобілів та 1150 стацій швидкого заряду, включаючи 322 супер-чарджери Tesla. В Норвегії також діє державна програма ENOVA, в рамках якої проводяться відкриті тендери на будівництво станцій, що допомагає забезпечити рівномірне поширення зарядних пристроїв по всій території країни. Загалом, на думку Столе Фріделунда, роль держави у впровадженні беземісійного транспорту є дуже важливою.

SЕлектромобілі є зручними та простими у користуванні. Електромобілі є зручними та простими у користуванні. Credit: Norwegian EV Association

“Політика є ключовою. Без стимулів це не відбулося б. Ми зараз знаємо напевно. Тому я хотів би привітати вас з недавнім прийняттям законодавчих змін щодо скасування ПДВ та ввізних мит на електромобілі, що є дуже важливим. Це має переконати споживачів купувати їх або хоча б спробувати покерувати”, – так Столе Фріделунд привітав українців зі зрушенням у впровадженні чистого транспорту, і наголосив: “Принцип має бути простим: як що ви забруднюєте – ви за це платите, якщо ви не забруднюєте – ви платите менше податків. Це правило є справжнім стимулом для переходу на беземісійний транспорт”.

Очікується, що до 2020 року кількість електромобілів в Норвегії збільшиться в тричі і перевищить 400 тисяч, а з 2025 року всі нові машини будуть лише електричними. В Осло в 2017 році частка електромобілів в продажах нових машин перевищила 30% і продовжує зростати.

Як Житомир перетворюється на енергоефективне та комфортне місто

Власним успішним досвідом реалізації політики сталого розвитку на рівні міста на Формі “Енергетичний та кліматичний діалог” також поділилася Тетяна Зятікова, начальник відділу інфраструктурних проектів та енергоефективності Департаменту економічного розвитку Житомирської міської ради.

Tetyana Zyatikova Тетяна Зятікова Credit: Bellona

“З чого починався весь процесс сталого розвитку міста? Почали ми свою роботу і задумалися над питанням сталого розвитку у 2012 році. Тоді бюджет розвитку міста складав лише 2 млн євро. З таким бюджетом розвитку ми почали замислюватися як розивати місто, де знайти грощі, де знайти потрібних людей”, – розповіла пані Тетяна.

За її словами поштовхом до дій в Житомирі стало підписання містом Угоди Мерів, міжнародної ініціативи з впровадження політики сталого енергетичного розвитку на рівні міст. В Україні ця ініціатива вже досить поширена, але Житомир став підписантом Угоди Мерів ще у 2012 році і зобов’язалося тоді скоротити викиди парникових газів в місті на 21% до 2020 року.

Бюджет першого Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) Житомира складав приблизно 3,5 млн євро і перевищував весь обсяг бюджетного фінансування на розвиток міста, тому для його реалізації потрібно було залучати додаткові кошти.

“Ми задумалися над тим що важливіше: впроваджувати технологічні системи, створювати інновації або створювати команду людей, які б постійно працювали над цими проблемами, чи створювати освітні програми. Зійшлися на тому що ключовим для нас стало саме формування дієвої команди професіоналів на рівні міста. В першу чергу люди мають розвиватися, розуміти куди йде світ, які сьогодні тенденції”, – сказала Тетяна Зятікова.

Поряд з підвищенням кваліфікації службовців, в 2012 році в місті почалася розбудова системи енергетичного менеджменту з впровадження моніторингу витрат енергоресурсів та реалізації заходів з енергозбереження у муніципальних будівлях та в комунальному секторі.

“Сьогодні ми маємо комплексну систему яка дієво та ефективно працює. На рівні міста це не одна людина, не один енергоменеджер – це 15 осіб, які займаються темою сталого розвитку в місті. І це не лише департамент екології чи економіки, це різні управління – починаючи від транспорту і закінчуючи житловим господарством”, – відзначила службовець і додала: “Вони кожен на своєму рівні починають замислюватися про те, як розвивати місто, як використовувати інтегрований підхід і де разом ми можемо досягти успіху”.

Після прийняття ПДСЕР наступним кроком для команди менеджерів стала розробка муніципальної енергетичної програми, в якій муніципалітет визначив пріоритетні проекти. Тепер Житомир має програму дій з 2017 по 2020й рік з визначеними пріоритетами та конкретними заходами.

Місто Житомир Місто Житомир Credit: Covenant of Mayors

“Для нас Житомир – це комфортне місто в якому хочеться жити”, – відзначила пані Тетяна, додаючи: “Ми маємо думати про те, якщо ми не зможемо збудувати таке місто в себе самостійно, то люди будуть виїзжати в інші країни, в інші міста”.

Стосовно розробки проектів, вона підкреслила важливу роль якісних локальних даних, аналіз який дозволяє виявляти проблеми та впроваджувати заходи для їх вирішення. На її переконання такі дані є необхідними для ефективного управління містом, а щоб їх отримати потрібно впроваджувати сучасні інформаційні технології та інноваційні рішення:

“Інновації на нашу думку дозволять містам здійснити прорив у розвитку. Для нашого міста дуже приємно відзначити проект “Кліматичні краплі”. Це мобільний додаток, який винагороджує екологічно свідому поведінку мешканців Житомира. Всі мешканці міста, які долучаються до цього додатку за екологічно дружню поведінку винагороджуються балами. Вони можуть обміняти ці бали на знижки у всіх торгівельних мережах, які є партнерами цього додатку”.

За її словами таке інноваційне рішення дає можливість отримувати потік даних безпосередньо від населення, одночасно стимулюючі позитивні поведінкові зміни з вимірюваним впливом на довкілля: “Ми очікуємо що в 2018 році кількість учасників платформи буде більше 100 тисяч осіб і це дозволить зменшити викиди СО2 приблизно на 50 тисяч тон на рік”.

Підсумовуючи свій виступ, вона відзначила важливу роль комунікацій з населенням, важливість комплексного, інтегрованого підходу в діяльності муніципалітету та необхідність прийняття рішень з залученням громадськості:

“Ми зробили для себе кілька висновків стосовно розвитку міста і його комфорту для життя: потрібен інтегрований підхід до планування, обговорення всіх важливих тем має відбуватися з залученням ключових стейкхолдерів, з залученням мешканців. Це допомагає визначити які потребі на сьогодні є у жителів, як покращити їх життя. Тому потрібне планування на основі фактів”.

Підсумовуючи виступи панелістів, можна сказати що ключовими компонентами для сталого розвитку сучасного міста є якісний і доступний громадський транспорт, поширення електромобілів та велосипедів, системні та послідовні заходи з підвищення енергоефективності та переходу на відновлювані джерела енергії, покращення якості повітря і захист здоров’я мешканців, а також забезпечення комфортних умов для їх проживання.

В свою чергу, досвід Осло показує що співпраця громадських організацій та місцевої влади може бути дуже ефективною для вирішення проблем міста та для впровадження інноваційних проектів. Отже цей досвід варто переймати й в Україні, щоб колись Зеленою столицею Європи стало одне з українських міст.

 

 

 

 

Larisa Bronder

larisa@bellona.no