Скорочення викидів у 2016: надто мало і надто пізно

CO2 in atmosphere Atmospheric CO2 Credit: https://www.co2.earth/global-co2-emissions

Тетяна Кармелюк

4 травня управління статистики країн ЄС Євростат опублікувало дані стосовно зміни обсягу викидів СО2 від спалювання викопного палива у Європейському Союзі за 2016 рік у порівнянні до попереднього року. Гарна новина – викиди знижуються. Погана новина – лише на 0,4%. А викиди деяких країн, особливо таких промислових гігантів, як Німеччина, навпаки, зросли.

Викиди СО2 відіграють значну роль у підвищенні глобальної температури та складають близько 80% викидів парникових газів у ЄС. В кожній країні на їх рівень впливають кліматичні фактори, економічне зростання, кількість населення, транспорт та промисловість. Крім цього, показники викидів вуглекислого газу залежать від імпорту та експорту енергетичних продуктів конкретною країною. Наприклад, якщо імпортується вугілля, то це має прямий вплив на викиди СО2 у країні-імпортері, але якщо імпортується готова електроенергія, то викиди фіксуватимуться у країні-експортері.

Мальта найкраща, Фінляндія найгірша

Обсяги викидів СО2 різними країнами ЄС дуже відрізняються. Найбільших успіхів досягла Мальта – скорочення на 18,2%, порівняно з 2015 роком. За нею слідом йдуть Болгарія (-7%), Португалія (-5,7%) та Об’єднане Королівство (-4,8%).

По інший бік спектру розташувалися країни, які нарощували викиди вуглекислого газу. Лідерами стали Фінляндія (+8,5%) та Кіпр (+7%). З ними найсуттєвіше збільшували обсяги СО2 Словенія (+5,8%) та Данія (+5,7%). Всього серед країн ЄС все ще помітна тенденція до зростання викидів СО2: у 17 країнах з 28 зафіксували приріст викидів двоокису вуглецю, порівняно з 2015 роком.

Хоча у Мальті спостерігалися найбільші зміни у викидах СО2, фактичний внесок країни у загальну європейську статистику є дуже незначний – на цей острів припадає 0,04% всіх викидів ЄС. Німеччина, з іншого боку, мала зростання викидів лише на 0,7%, але вони становлять п’яту частину всіх викиди ЄС (22,9%). Виконання кліматичних зобов’язань вимагатиме від своїх найбільших забруднювачів, таких як Німеччина, негайної декарбонізації.

CO2 emissions in Europe 2016 Credit: Євростат 2017

Паризька угода – скорочення на 5%

Загальне скорочення викидів парникових газів у ЄС недостатнє, щоб досягнути цілей Паризької угоди. Для цього потрібно буде масштабно впровадити технології вловлювання і зберігання вуглецю (УЗВ).

Євростат не аналізує причин незначного зниження викидів СО2. Разом з тим, на думку експертів європейського офісу Bellona, цьому однозначно не сприяла непрацездатна система торгівлі викидів ЄС та її неспроможність забезпечити сильну і узгоджену ціну на вуглець. СТВ ЄС неспроможна забезпечити необхідний економічний стимул інвестувати у низьковуглецеві технології. Замість цього, найімовірніше, причиною зниження викидів стало зменшення промислового виробництва внаслідок фінансової кризи останнього десятиліття.

У своєму звіті «Виробляючи наше майбутнє» Біллона пропонує шлях, завдяки якому різні галузі в Європі можуть глибоко декарбонізуватися шляхом вловлювання власних викидів СО2 та їх переміщення до спеціальних хабів та кластерів. Використання УЗВ у важкій промисловості, особливо в поєднанні з біомасою (технологією біо-УЗВ) вкрай необхідно для прискорення повільного прогресу ЄС.

Міжурядова група експертів зі змін клімату (МГЕЗК) ООН підрахувала, що для реалізації сценарію втримання потепління планети у рамках 2 градусів, щорічні викиди СО2 повинні скорочуватися на 5%, починаючи з 2015 року. І традиційних методів скорочення викидів парникових газів, таких як розгортання відновлювальних джерел енергії та збільшення енергоефективності, недостатньо для досягнення цілі 2°С. Експерти пропонують більше не ігнорувати технологію УЗВ.

Так, в останньому, п’ятому, звіті провідна наукова установа включила технології УЗВ та біо-УЗВ до переліку заходів, які допоможуть уникнути негативних наслідків змін клімату. Зокрема, це стосується використання УЗВ при скороченні викидів від електростанцій, що працюють на викопному паливі. «В той час як сьогодні існують усі складові для інтегрованих систем УЗВ і використовуються при видобуванні викопного палива та у нафтопереробці, УЗВ ще досі масштабно не застосовується на великих комерційних електростанціях на викопному паливі», – йдеться у доповіді.

Досягнення значного скорочення викидів СО2 та перехід до сталого низьковуглецевого суспільства в значній мірі залежить від скорочення викидів енергоємних галузей промисловості. На них припадає одна п’ята викидів парникових газів Європи. Оскільки енергоємні галузі, включно з металургією, цементною та хімічною промисловостями, досягають теоретичної межі ефективності, УЗВ залишається єдиним засобом для значного скорочення викидів та досягнення глибокої декарбонізації цих важливих галузей. Якщо ж промислові викиди залишаться на тому ж рівні або зростатимуть, ще більше СО2 має бути вловлено та збережено протягом тривалішого періоду з метою запобігти підняттю глобальної температури вище 2 градусів.

Негативних викидів СО2 (коли з атмосфери вилучається більше СО2, аніж викидається) можна досягти за допомогою комбінації сталого біопалива з УЗВ (біо-УЗВ). МГЕЗК ООН також наголошує на необхідності таких заходів.

Bio CCS Bio CCS Credit: www.globalccsinstitute.com

«Схеми фінансування ЄС, які можуть бути використані для розгортання проектів УЗВ та які можуть бути доступними для капіталізації й фінансування учасників ринку СО2 існують, але вони дуже фрагментовані», – акцентують в Європейському офісі Bellona. Щоб змінити ситуацію, потрібен тиск зі сторони стейкхолдерів, оскільки мандат УЗВ Європейської комісії з рамкової політики ЄС з енергії та клімату до 2030 року обмежений фондами інновації та модернізації СТВ.

Український Держстат також показує, що у 2016 році в Україні на 8,4% зріс обсяг викидів СО2 , аніж роком раніше. Лідерами з викидів двоокису вуглецю традиційно є галузі, пов’язані з постачанням електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (52,5%), переробна промисловість (40,5%). Найбільш вуглецевоємною галуззю України є металургія, яке спричинює третину викидів серед усієї переробної промисловості.

Українські дані тільки підтверджують загальну статистику: найвідчутніше на клімат впливає енергетика та важка промисловість (металургія, виробництво цементу, хімічна галузь).

Однак, варто зазначити, що система моніторингу викидів парникових газів в Україні відрізняється від європейської. Вже до кінця 2017 року міністр екології Остап Семерак обіцяв внести на розгляд парламенту законопроект, який запровадить європейську систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів. Це дозволить зробити реальну оцінку обсягів викидів ПГ та стане базою для створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Цифри, надані Євростатом, доводять, що потрібно докласти набагато більше зусиль для ефективної боротьби зі змінами клімату, оскільки позитивні зрушення відбуваються надто повільно. Що потрібно робити таким промисловим гігантам як Німеччина (й Україні теж) – це реальні кроки для швидкої декарбонізації, що не будуть сповільнювати економічний розвиток. Не зважаючи на те, що Україна значно відстаємо від графіка, у нас ще є час для розробки ефективної інфраструктури для УЗВ для досягнення цілей Парижа.

Larisa Bronder

larisa@bellona.no