«20 країн, кожна з яких надає субсидії на викопне паливо, могли б зменшити кількість викидів у середньому на 11% у період від тепер до 2020 року, завдяки поетапній відмові від субсидій»

Лаура Меріл, Старший науковий співробітник Глобальної ініціативи з субсидій МІСР

Глобальна ініціатива з субсидій при Міжнародному інституті сталого розвитку (IISD), уповноважена Радою міністрів північних країн, розробила новий метод підрахунку зниження викидів CO₂, досягнутого завдяки відміні субсидій вугільної галузі. Моделювання 20 відібраних країн показує, що кількість викидів можна зменшити в середньому на 11% за умови поетапної відмови від субсидування вугільної галузі у період з 2015 по 2020 рр.

У чотири рази більше субсидій на викопне паливо, ніж на відновлювані джерела енергії.

Соціальний та економічний вплив субсидій добре задокументовано, у той час як переваги реформи субсидування вугільної галузі та її вплив на довкілля мало досліджені. Рада міністрів північних країн, як учасник Ініціативи Зеленого росту, уповноважила МІСР дослідити вплив субсидійної реформи на кількість викидів CO2. Особливу увагу було приділено підтримці реформи в країнах, що розвиваються та ринок яких формується.

Результати дослідження були опубліковані в доповіді під назвою До проблем субсидування викопного палива та кліматичних змін: урівноваження сил в енергетиці. Згідно зі звітом, субсидії на використання викопного палива в 2013 році склали 550 мільйонів доларів США, що в чотири рази перевищує розмір субсидій на відновлювані джерела енергії.

Початкові дослідження показали, що завдяки поетапній відмові від субсидування викопного палива, рівень глобальних викидів можливо знизити на 6-13% в період до 2050 року. Однак, новий метод МІСР дає змогу більш точно оцінити вплив реформи на кількість викидів у окремих країнах. У результаті дані вносяться до Кліматичних обов’язків країни (INDCs), у яких вона декларує заплановані дії, спрямовані на зменшення викидів газу згідно політики глобальної кліматичної угоди. Декларації INDC є ключовим елементом у міжнародних переговорах з кліматичних питань в рамках конференції ООН з питань клімату в Парижі.

«Країни, які ще вивчають або вже почали введення реформи, повинні знати рівень зниження викидів, аби припинити надання субсидій на викопне паливо», – говорить Лаура Меріл, Старший науковий співробітник Глобальної ініціативи з субсидій МІСР. «Для таких країн ця інформація покаже, як реформа вплине на їх політику в енергетичній сфері та на цілі в кліматичних змінах».

Реінвестування у відновлювані джерела енергії в подальшому зменшує викиди
Метод, розроблений МІСР, поєднує всесвітньо доступні дані, такі як Міжнародна енергетична угода (IEA), Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) та Всесвітній Банк з національними даними в індивідуальному профайлі країни, включаючи рівень субсидій викопного палива. Метод було розроблено, аби змоделювати вплив відмови від субсидій викопного палива у 20 країнах, включаючи багаті країни як Саудівська Аравія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати разом з менш розвиненими, – як Бангладеш, Гана, Марокко.

«20 країн, кожна з яких надає субсидії на викопне паливо, могли б зменшити кількість викидів у середньому на 11% у період від тепер до 2020 року, завдяки поетапній відмові від субсидій», – додала Меріл. «Реінвестуючи 30% заощаджень від субсидій у відновлювані джерела енергії або в ефективність енергоспоживання, рівень викидів можна було б знизити в середньому на 18%».

Згідно результатів дослідження, у 20 країнах сумарна кількість викидів, які можна зменшити, досягне 2.8 гігатон до 2020 року та 6.3 гігатон до 2025 року.

Наші підрахунки показують, що країни могли б заощадити в середньому по 93 долари США за 1 тонну усуненого викиду CO_2», – сказала Меріл. «Це досить чітко показує, що субсидування викопного палива є тим інструментом енергетичної політики, який держави більше не можуть собі дозволити ігнорувати».

Відповідність енергетичної та кліматичної політики
В доповіді більш детально досліджено субсидійну реформу в Марокко, Філіппінах та Йордані. У ході дослідження було проаналізовано вплив реформи, зміна в попиті як результат підвищення цін на викопне паливо, а також політика, на яку країни в наслідок цього спрямовуються. Сюди входять виплати за викиди CO₂ в атмосферу, оподаткування палива, а також інвестиції в соціальне забезпечення та у відновлювані джерела енергії.

«Відмова від субсидій часто виливається в помітні зміни в цінах, котрі впливають на поведінку та витрати людей», – відмітила Меріл. . “У короткотривалій перспективі вищі ціни на викопне паливо призведуть до зниження попиту, але ми також дослідили, що підвищення цін на паливо дасть поштовх для розвитку інновацій у сфері відновлюваних джерел енергії та ефективності енергокористування».

Меріл пояснила, що це дослідження МІСР допомагає зрозуміти реформу субсидування викопного палива як фундаментальну політику, спрямовану на забезпечення узгодженості між енергетичною та кліматичною політикою. Рада міністрів північних країн просувала подібну програму дій у межах Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, зокрема через роботу Прихильників реформи субсидування викопного палива – групи країн, стурбованих цією проблемою, включаючи Скандинавські держави та держави усього світу. Ці країни дають поштовх міжнародній комунікації, закликаючи до більшої відкритості, допомоги та дій у даній проблемі напередодні конференції COP21.

«Ключовим питанням залишається те, як країни пройдуть через процес реформування і куди вони інвестують заощадження», – говорить Меріл. «Наша мета – заохотити авторів політики взяти до уваги зменшення викидів завдяки реформі субсидій, а також всерйоз розглянути реінвестування заощаджених на цьому коштів у відновлювані джерела енергії та ефективність енергокористування»

Доповідь доступна тут: До проблем субсидування викопного палива та кліматичних змін: урівноваження сил в енергетиці

Інфографіка отриманих результатів доступна тут: Інфографіка

За матеріалами Páll Tómas Finnsson  Green Growth The Nordic Way